Міграційна політика Швейцарії щодо українців — інтерв'ю

До вашої уваги друга частина інтерв'ю.

У першій частині ми познайомилися з Гасимом — працівником соціальної сфери Швейцарії. Він поділився, з чим доводиться стикатися українським дітям, які внаслідок російської агремії вимушені були тимчасово переїхати до Швейцарії. У сьогоднішній публікації ми більш детально обговоримо, як працює соціальна та міграційна системи Швейцарії зсередини. 

— Гасиме, 19 років тому ви приїхали у Швейцарію з Азейбарджану працювати у нафтовій промисловості. Зараз ви громадянин цієї країни, працюєте у міграційній сфері, створюєте навчальні проєкти для дорослих та дітей. Що змусило вас настільки кардинально змінити те, чим ви займаєтеся?

— В Азейбарджані я закінчив нафтовий інститут, тоді, як і зараз, це вважалося престижною професією. Вирішив спробувати нове життя в новій країні, і розвиватися по кар’єрі тут, у Швейцарії. Але дуже недовго попрацював і розчарувався. Замість цього вирішив піти у міграційну область — робота з людьми для мене набагато цікавіша, ніж з якимись матеріялами. Тут я відчуваю, як моя робота допомогає людям, бачу як роблю життя біженців та мігрантів кращим. До того ж, звідси я багато роблю і для Азейбарджану, і для самої Швейцарії, звичайно. Це мене мотивує. 

Гасим разом з українськими школярами під час однієї з туристичних вилазок Альпами.

— Швейцарія славиться на весь світ своєю міграційною політикою. Потужна законодавча база, розвинені інституції, фінансування. Через що ви пройшли, щоб стати частинкою цієї системи?

— Я хотів дізнатися цю професію досить глибоко. Для цього потрібно навчатися. І навчання йде паралельно з роботою. Тобто, кожен день я працював у службі, постійно стикався з людьми, що іммігрували чи хочуть іммігрувати — це практика. І одночасно з цим нам розповідали теорію: які є юридичні закони, яка політика держави, які процедури.

— Навчання платне?

— Звичайно! Тут вся вища освіта, яка йде друга-третя і так далі, це все оплачується самостійно. Але якщо ти виріс у Швейцарії, і отримуєш вищу освіту вперше — то це все безкоштовно. 

— Чи правильно було б сказати, що за останні роки найбільше біженців було з Близького Сходу: Ірак, Іран, Сирія тощо. 

— Не тільки, не тільки… Тут є люди зі всіх куточків світу. У світі постійно відбуваються якісь війни, лиха, тиранії… Люди вимушені покидати домівки і бігти світ за очі. 

На мою особисту думку, Швейцарія є найдемократичнішою країною в світі: люди голосують референдумом за будь-який новий закон. Це дозволяє відчувати себе вільно, поводити себе вільно і головне — бути захищеним. Саме завдяки цій потужній демократичній системі вдалося створити ці блага, за якими приїжджають люди зі всього світу. 

Свято останнього дзвоника в інтеграційній школі для дітей та батьків з України. 

— Наскільки важким випробуванням для Швейцарської системи став великий потік біженців з України, які тікали від збройної агресії Російської Федерації?

— Коли все це сталося, швейцарська влада в максимально швидкі темпи відкрила можливості в’їзду для українців і прийняла рішення про надання українцям можливості отримати Status S — це найвищий рівень захисту для громадян інших країн. На сьогоднішній момент Швейцарія прийняла 65 000 українців! Звичайно, це певною мірою лягає на плечі платників податків. Але я вважаю, це якраз і відповідає всім тим гуманістичним та демократичним цінностям, про які ми говоримо. Це багата країна, і громадяни Швейцарії протягують руку допомогу тим, хто потребує захисту, тим, кому довелося рятувати своє життя. У нас 26 кантонів (ред. — основна адміністративно-терит. од. У Швейцарії), і кожен кантон зобов’язався організовувати навчальні заклади для дітей шкільного віку з України.