"Це моє, без цього я вже не зможу!" - Олег Капсамун
У рамках проекту "Кут огляду" поспілкувався з депутатом Одеської облради, засновником благодійної організації "Промінь добра" Олегом Капсамуном. Говорили про дороги району, тарифи, про вакцинацію та відношення до неї. Не оминули і роботу благодійного фонду "Промінь добра". Наша розмова вийшла напрочуд теплою, щирою та приємною.
- Отже, Олеже Георгієвичу, це ваше перше депутатство у облраді. Чи вже звикли до нової ролі? З якими труднощами довелося зіштовхнутися?
- Що нового? Все нове. Нові обов'язки, нові навантаження. Просто з'явилася потреба правильно розприділяти час між роботою та сім'єю. Між громадською роботою та політичною. У мене кожен день розписаний. Робота, зустрічі, поїздки. До цього потрібно було звикати. І я звикаю.
Багато таких речей, які потрібно побачити, зрозуміти, з якими я раніше не перетинався у роботі. В облраді багато департаментів, робота яких може бути корисною для наших громад. Потрібно заглибитися в них і винести важливе і корисне для нашої громади. І я намагаюся бути корисним. Постійно проводжу зустрічі з виборцями. Намагаюся бути корисним не лише окремим людям, але й вцілому нашим громадам.
Стань частиною нашого товариства у facebook та запроси друзів.
- Ви подавали депутатський запит щодо ремонту дороги між селами Лісне та Ганнівка. Яка його доля?
- Так, я дійсно подавав з приводу ремонту дороги депутатський запит. І отримав відповідь від губернатора. І цим питанням вже займається Облавтодор.
Вже у березні оголосили тендер на будівництво цієї дороги. І я тішусь, що посприяв швидкому вирішенню даного питання. Взагалі, на Одеську область на дороги виділено 1,3 млд гривень. З них на Болградський район - 762 млн гривень. А це 50 % грошей залишиться в районі.
Так що дороги будуть. І не лише дороги, а й збільшення місцевого бюджету, що не менш важливо.
- На вашу думку, чи зможемо ми зберегти наш Арцизький район? -
- Можливо у процесі все навпаки перекрутиться і повернеться на свої місця. Це укрупнення районів не принесе користі. Це зрозуміє центральна влада і ми повернемося назад. А мітингами та судами район вже не повернути.
Експеримент децентрализації провела Молдова ще у 2012 році. Вони теж укрупнили райони, але вже через декілька років повернули все на свої місця.
Хоча, будемо чесними, повертатися назад не має бажання. Хочеться, щоб наша держава рухалася вперед, а не за принципом "два кроки вперед, десять назад." Тому, як на мене , то хай вже буде Болградський район. Щоб держава зробила нормальні дороги для нормального руху у межах району. Щоб довідку можна було б взяти на місцях, а не їхати щоразу в район. Щоб обіцяних 45 млн гривень фінансування на кожне ОТГ з держбюджету таки виділили. Уявляєте, в Арцизькому районі три ОТГ і на кожне ОТГ по 45 млн? Так з таким фінансуванням нам буде всерівно який ми район! У нас будуть власні гроші на розвиток громади.
- Яка доля звернення депутатів облради до уряду відносно підтримки заходів для недопущення підвищення тарифів на комунальні послуги?
- Партія ОПЗЖ підняла це питання одними з перших. Такі тарифи дуже вдарили по карману звичайних людей. До мене за допомогою звертаються навіть підприємці, яким стало зовсім важко за час пандемії. У той час, коли інші держави намагаються всіляко підтримати своїх підприємців, створивши субвенції, фінансову допомогу чи просто звільнивши їх від оподаткування, наша держава намагається придавити бізнес, поставити його на коліна, а він є одним з головним платників податків.
Людей довели до крайнощів. Вони змушені максимально економити, вмикати опалення лише в одній кімнаті, щоб хоч якось зєкономити і залишити хоч якісь кошти на проживання.
Тому ОПЗЖ категорично проти підняття тарифів на комунальні послуги. Як мінімум, вони повинні залишитися на старому рівні, як максимум - знизитися на час карантину. Наразі, ціна газу знизилася на 30%, ціна електроенергії повернулася на попередній рівень. І уряд пообіцяв стабільність тарифів до завершення періоду карантину.
- Яке ваше ставлення до вакцинації?
- Чесно кажучи, я не довіряю цим вакцинам. У мене навіть діти без планових щеплень.
А вакцинація, якщо її проводити, має бути масовою і швидкою, а не такою, яка вона є на сьогодні. Має бути щеплення 70%, щоб зупинити масове поширення хвороби. А в показовому, одиночному щепленні сенсу немає. Ось закупив уряд 500 млн доз вакцин. Ну що то за цифра для нашої держави?? Зовсім нічого. Скільки щеплень можна зробити з цих доз? А про інші вакцини поки що мови немає.
От і виходить, що з такими темпами вакцинації всі зусилля уряду зводяться нанівець.
- Розкажіть нашому читачеві про ваш благодійний фонд "Промінь добра". Як виникла ідея створення фонду? Як працює ваш благодійний фонд.
- Ідея виникла спонтанно, як і всі гарні речі у цьому житті. До мене почали люди звертатися в Тарутинському районі за допомогою. Ми з друзями допомагали власними силами і ніколи не афішували свої добрі справи. З часом я почав займатися політичною справою і подумав, що вже час створити благодійний фонд. Друзі мої мене підтримали у створенні благодійного фонду, але з часом відійшли від справи. Ось так і вийшло, що починав створювати фонд я сам. І на разі це мій благодійний фонд, яким я займаюсь сам.
Мені подобається, що чим далі, тим більше людей відгукуються на заклик про допомогу. За весь час існування фонду (а фонду вже 3 роки) людина не залишається наодинці зі своїми проблемами. Люди відгукуються на чуже горе, переказують посильну для себе грошову допомогу і назбирується досить пристойна сума. Ось в Городку ми допомагали Моїсеєву Матвію. Ми зняли з донькою відео про нього. І благодійний фонд зумів зібрати на лікування Матвія 4 тисячі доларів. Наразі, ми плануємо облаштувати підйомну конструкцію в квартиру Матвія, щоб хлопчик мав змогу виїздити зі своєї оселі.
Ось так я і вжився у цю роль. Так "Промінь добра" став частиною мого життя. Це моє, без цього я вже не зможу! Сім'я моя, звичайно, трішки нервується, що мало часу проводжу з родиною. Але я намагаюся правильно розпоряджатися своїм часом. І, якщо вже у мене вихідний, то я повністю присвячую його родині. У такі дні я належу їм повністю.
Дуже тішить, що люди перестали лише спостерігати за добрими справами, але й почали брати активну участь у таких справах. У нас був такий чудовий випадок у селі Василівка. Чоловіку Степану потрібно було придбати доньці слуховий апарат. Ми відкрили збір коштів, зробили публікацію у соцмережах. Цю публікацію побачила Степанова однокласниця, котра проживає в Німеччині. Ось вона і переказала весь залишок суми, якої не вистачало. А це - 600 євро. Тепер дівчинка має слуховий апарат, а батько щасливий, що його дитина має змогу чути світ.
Ось таке вселенське добро. Люди допомагають один одному і це чудово. А відчуття причетності до добрих справ космічні. Я живу цим. Тому я ніколи не зупинюся і буду надалі працювати і жити своєю справою.
Вікторія Лісецька
"Кут огляду" ближчий до читача!
Всі Бессарабії та України тут і зараз: Коротко та по суті:
Підпишись на наш Telegram- канал
Підтримай нас в Instagram