Рукотворний оберіг Тузлівських лиманів: у нацпарку створюють «смуги життя»

Рукотворний оберіг Тузлівських лиманів: у нацпарку створюють «смуги життя»

Збереження унікальних водно-болотних угідь Причорномор’я неможливе без їхнього реального захисту. Однією з найбільших загроз для екосистем Національного природного парку «Тузлівські лимани» залишається агровиробництво — через системні порушення меж парку, знищення степових ділянок прибережних захисних смуг оранкою та неконтрольоване використання агрохімікатів у водоохоронних зонах. Щоб убезпечити вразливі природні території, у парку взялися за формування чіткої демаркації між сільськогосподарськими землями та прибережними смугами лиманів. Про це розповідає "Кут огляду" з посиланням на Національний природніий парк "Тузлівські лимани".

Найбільш ефективним рішенням став живопліт із кущів та нечисленних дерев місцевих видів. Проєкт, розрахований на роки Наприкінці листопада 2025 року команда НПП «Тузлівські лимани», отримавши підтвердження участі від благодійного фонду Pelican live у проєкті "ЛісосмугиЖиття", розпочала практичну реалізацію ініціативи. Подібні роботи парк уже виконував у 2019 році в межах проєкту. Однак тоді насадження були знищені сільськогосподарською технікою.

«Посадити — не проблема. Найскладніше — зберегти», — зазначають у парку, підкреслюючи, що нинішній проєкт передбачає довготривалу роботу та захист створених насаджень. Загальна протяжність сухопутного узбережжя парку, яке межує з агроландшафтами, перевищує 150 кілометрів. Живоплоти планують створювати на найбільш вразливих і конфліктних ділянках. У парку наголошують на важливості співпраці з відповідальними агровиробниками, які розуміють значення лісосмуг для сталого землекористування.

Перші результати Перший живопліт довжиною 500 метрів облаштували поблизу кордону нацпарку — на межі з трьома сільськогосподарськими ділянками. Загалом висадили 1250 саджанців місцевих порід, серед яких:

• шипшина собача — 145

• бирючина — 382

• бруслина — 137

• бузина чорна — 87

• свидина — 300

• скумпія звичайна — 74

• в’яз малий — 25

• дуб звичайний — 35

• клен польовий — 50

• ясен звичайний — 15

Для організації висадки та подальшого догляду за рослинами в межах проєкту парку передали техніку та обладнання на суму 110 397 гривень — зокрема мотоблок, щепоріз, бур, електризатор та інше майно. 

У нацпарку називають живопліт справжньою «смугою життя». Вона розмежовує землі сільгосппризначення та території з охоронним статусом, захищає прибережні смуги від «повзучої» оранки, зменшує ерозію ґрунтів і створює осередок біорізноманіття — прихисток і кормову базу для птахів, комах та дрібних ссавців. Водночас це й науковий експеримент. Востаннє масштабні полезахисні лісосмуги масово створювали в повоєнні роки минулого століття.

За останні десятиліття клімат і умови природокористування суттєво змінилися: зими стали майже безсніжними, опади — нерегулярними, а посухи тривають місяцями. Науковці парку вивчатимуть, які місцеві види рослин найкраще адаптуються до нових умов. У майбутньому ці дослідження мають допомогти громадам і фермерам відновлювати лісосмуги та впроваджувати природоорієнтовані рішення.

Проєкт «Лісосмуги життя», який нині реалізується у семи громадах чотирьох областей України, має й особисту історію. Його авторка Яна Боброва у 2019 році, повертаючись із родиною з Тузлівських лиманів, звернула увагу на занедбаний стан лісосмуг і велик beк pтаха, що гніздувався серед дерев. Саме цей момент став поштовхом до створення ініціативи, яка згодом переросла в масштабний екологічний проєкт.

У нацпарку запрошують до співпраці фермерів, чиї землі межують із територією парку, а також громади, які планують відновлення або створення нових лісосмуг. Фахівці парку та експерти проєкту готові надавати консультативну підтримку.

Залишайтеся в курсі важливих подій! Слідуйте за нами:

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅ в Instagram