11 листопада. День пам'яті преподобного Аврамія
Преподобний Аврамій затворник і блаженна Марія, його племінниця, подвизалися в селищі Хідана, поблизу міста Едеси. Вони були сучасниками та співвітчизниками преподобного Єфрема Сиріна (пам’ять 28 січня), який згодом написав про їхнє життя. Преподобний Аврамій розпочав важкий подвиг усамітненого життя у розквіті своїх літ. Він покинув батьківський дім і оселився в пустельному місці, далеко від мирських спокус, проводячи свої дні в безперервній молитві. Після смерті батьків святий відмовився від спадку і попросив родичів роздати його бідним. Суворим подвижницьким життям, лагідністю та людинолюбством Аврамій привертав до себе багатьох, хто шукав духовного світла, молитви, благословення.
Незабаром його віра зазнала серйозного випробування: його було призначено пресвітером в одне з язичницьких селищ Месопотамії. Три роки, не шкодуючи сил, трудився преподобний над просвіщенням язичників. Він зруйнував язичницьке капище і побудував Божий храм. Смиренно переносячи глузування та навіть тяжкі побої від тих, хто чинив опір, він у молитвах звертався до Господа: «Споглянь, Владико, на раба Твого, почуй мою молитву, зміцни мене і звільни рабів Твоїх від пут диявольських та даруй їм пізнати Тебе, Єдиного Істинного Бога». Ревному пастирю було даровано щастя побачити завершення своїх праведних трудів: язичники повірили в Ісуса Христа, Сина Божого, і преподобний сам їх охрестив. Виконавши святий обов’язок, Аврамій знову відійшов у свою пустель, де продовжував прославляти Бога, виконуючи Його святу волю.
Диявол, посоромлений подвигами преподобного, спробував спокусити його думкою про гордість. Одного разу опівночі, коли святий Аврамій молився у своїй келії, раптом засяяло світло і почулися слова: «Блаженний ти, блаженний, як ніхто з людей!» Здогадавшись про ворожі хитрощі, святий сказав: «Я – людина грішна, але сподіваюся на допомогу і благодать Бога мого і не боюся тебе». Іншим разом диявол явився перед святим у вигляді юнака, запалив свічку і почав співати псалом: «Блаженні непорочні в дорозі, ходячи в законі Господньому». Усвідомивши, що це теж диявольське зваблення, старець перехрестився і запитав: «Якщо ти знаєш, що непорочні блаженні, то чому ти турбуєш їх?» Спокусник відповів: «Я дошкуляю їм, щоб перемогти їх і відвернути від усякого доброго діла». На це святий сказав: «Ти отримуєш перемогу над тими, хто відійшов від Бога з власної волі, а від тих, хто любить Бога, ти зникаєш, як дим від вітру». Після цих слів диявол зник. Так перемагав святий Аврамій ворога, зміцнений Божественною благодаттю. Після п’ятдесятирічного подвижницького життя він мирно відійшов до Господа († близько 360 року).
Преподобна Марія, племінниця святого Аврамія, зросла, наставлена його духовними повчаннями. Але ворог роду людського зміг збити її з істинного шляху. На двадцять сьомому році життя вона, залишивши свою келію, пішла в інше місто і почала жити розпусно. Дізнавшись про це, преподобний Аврамій одягнувся у військові обладунки, щоб його не впізнали, і вирушив до міста. Він знайшов племінницю і привів її до покаяння. Преподобна Марія повернулася до своєї келії і все подальше життя провела в молитвах і сльозах покаяння. Господь удостоїв її дару зцілення хвороб. Вона померла через п’ять років після преподобного Аврамія.
✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!
«Кут огляду» ближче до читача!
✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал
✅ Підтримай нас в Instagram