18 квітня. Пам'ять преподобної Феодори Солунської

Преподобна Феодора народилася на острові Егіна 812 року в сім’ї протопресвітера (старшого священика) місцевого собору отця Антонія й отримала при хрещенні ім’я Анапе. Мати дівчинки померла незабаром після пологів, а отець Антоній, доручивши новонароджену доньку піклуванням її хрещеної матері, покинув дім і прийняв чернечий постриг.

У віці семи років дівчинку заручили, а потім видали заміж, ймовірно, у підлітковому віці. Близько 820 року острів зазнав серії спустошливих набігів арабських піратів, і під час одного з цих набігів було вбито єдиного брата Агапе, який служив дияконом. Вважаючи, що набіги триватимуть, чоловік Агапе попрямував до її батька за порадою. Отець Антоній порадив їм виїхати в Салоніки, де у сім’ї були родичі, і сам поїхав із ними.

У Салоніках отець Антоній відшукав відокремлене місце подалі від міської метушні, що називалося Торопа, і заснував там скит. Агапе з чоловіком влаштувалися в місті. Вона народила трьох дітей, але другий і третій померли незабаром після народження. Навіть смерть третьої дитини не зламала Агапе, і вона благала чоловіка не впадати у відчай, нагадуючи йому, що Господь благословив їх, дарувавши їм дітей. Вона запропонувала зробити цю жертву Богу досконалою – віддати старшу дитину (дівчинку) в монастир.

Чоловік погодився, і вони відвезли шестирічну доньку в обитель святого Луки до ігумені Катерини, своєї родички, сестри архієпископа Антонія Солунського. Наступного ранку дівчинку постригли з ім’ям Феопіста, і вона залишилася в обителі. Чоловік Агапе незабаром після того помер, і молода вдова, відзначивши третій і дев’ятий день після його смерті, швидко роздала все своє майно.

Вона відокремила третю частину бідним на помин душі чоловіка, а решту пожертвувала обителі святого Стефана, в яку вступила і сама. Знаючи її благочестиве життя, ігуменя Анна дозволила їй прийняти постриг одразу. У чернецтві вона отримала ім’я Феодора. Вона завжди жила по вірі, і тепер їй це допомогло легко пристосуватися до монастирських порядків.

Проживши довге життя в послуху, здобувши чернечі чесноти і створивши багато добрих справ, Феодора померла 29 серпня 892 року у віці вісімдесяти років. Перед смертю вона прохворіла п’ять днів і причастилася Святих Христових Таїн. Сестри, які стояли біля її смертного одра, бачили, як її обличчя просяяло неземним світлом. Її чоло було всіяне запашними крапельками поту, а після смерті її обличчя осяялося небесною посмішкою.

Почувши про її смерть, близький друг Феодори, тяжко хворий диякон Димитрій, який служив у церкві святого Димитрія, прийшов попрощатися з нею. Він дав їй останнє цілування і раптом відчув, що над ним сталося чудо зцілення. Отримали зцілення і ще двоє християн, присутніх на похованні.

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram