12 червня. Пам'ять преподобного Ісаакія ігумена обителі Далматської

Преподобний Ісаакій походив “зі сходу”, імовірно, із Сирії. Він подвизався в пустелі, поки не почув голос з небес, що наказав йому вирушити до Константинополя. Прибувши туди, святий застав столицю охопленою єрессю аріанства, прибічником якої був імператор Валент. Коли імператор збирався на війну з варварами, преподобний Ісаакій кілька разів підходив до нього з умовляннями, просячи відкрити церкви і припинити гоніння на православних. За це наближені імператора побили святого, а Валент наказав кинути його в смердюче болото, із якого живим не вибиралася жодна істота. Але два ангели чудесним чином позбавили святого Ісаакія від загибелі.

 

Прийшовши до імператора востаннє, він передрік йому поразку у війні та загибель у вогні. Розгніваний імператор наказав кинути подвижника у темницю до свого повернення. За пророцтвом святого армія Валента була розбита варварами, а імператор, рятуючись втечею, згорів у дерев’яному коморі, підпаленому переслідувачами. Про зустріч преподобного Ісаакія з Валентом і передбачення поразки та загибелі імператора повідомляють також церковні історики блаженний Феодорит Кірський, Созомен та деякі інші.

У синаксарному житії преподобного Ісаакія у зв’язку з цими подіями наведена історія, яка не зустрічається в інших редакціях: святий дізнався про загибель імператора ще до того, як вісті дійшли до Константинополя, бо він чудесним чином відчув запах спаленого тіла, що доносився з місця битви. Ця історія була згодом переказана істориком Іоанном Зонарою.

 

Після смерті імператора Валента на престол вступив імператор Феодосій І Великий. Почувши пророцтво святого, імператор наказав відпустити його із в’язниці та з почестями прийняв у палаці. Після цього преподобний Ісаакій брав участь у II Вселенському Соборі (381). Потім святий хотів повернутися до пустелі, але благочестиві вельможі Сатурнин та Віктор просили його не покидати Константинополь і не залишати своїх духовних чад. Послухавши їхні умовляння, преподобний Ісаакій попросив побудувати йому келію. Кожен із вельмож збудував у своєму маєтку житло для нього, і святий вибрав скромну келію, споруджену Сатурнином. Вона знаходилася у передмісті Константинополя, за міськими мурами. До святого приходило багато людей із міста, він відвідував жителів на їхнє прохання, щоб помолитися з ними і благословити їхні будинки. Імператор Феодосій також неодноразово запрошував його до палацу. Преподобний Ісаакій завжди прагнув допомагати бідним, і якщо хтось, зустрівши його на дорозі, просив милостині, то він знімав з себе плащ і віддавав жебракові. Якщо він повертався з міста і ворота вже були зачинені, то після молитви та хресного знамення святого вони завжди чудесно відкривалися. Через деякий час навколо келії Ісаакія був заснований монастир, згодом названий Далматським, який вважався найдавнішим у Константинополі ; там святий прожив до кінця своїх днів.

 

Відчувши наближення смерті, преподобний Ісаакій скликав учнів, наставляв їх у правій вірі і вибрав серед них одного, на ім’я Далмат, якого призначив своїм наступником.

Після смерті святого імператор наказав звершити урочисте поховання з процесією до церкви святої Ірини (яка тоді була кафедральним собором Константинополя). Братія монастиря та учні святого випросили дозволу покласти останки Ісаакія в церкві святого Стефана, побудованій неподалік від Далматського монастиря. Святий Ісаакій був похований у вівтарі цього храму, праворуч від святого престолу.

 

 

 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram