18 лютого. День пам'яті святої мучениці Агафії

Мучениця Агафія жила в Сицилії за безбожного гонителя християн Декія і походила від знатних батьків, які виховали її в істинному благочесті.

 

Настало гоніння Декія. Свята Агафія стала готуватися до мученицької кончини. Правитель області Квінтіан, захоплений красою юної християнки, вирішив відвернути її від християнської віри і з цією метою помістив її в дім однієї язичниці-вдови, яка вела безпутне життя. Однак життя в язичницькому домі, серед веселощів і розкоші, не привернуло до себе святу Агафію. Не допомогли також і вмовляння язичницької вдови. Бачачи це, правитель задумав вдатися до більш рішучих заходів. Він став допитувати Агафію, чому вона не кланяється ідолам. Свята відповідала:

– Ваші ідоли не боги, а байдужі чурбани, і самі ви раби цих чурбанів.

Роздратований Квінтіан піддав святу Агафію жорстоким мукам і потім ув’язнив. Бачачи, однак, її непохитність, він велів рвати кліщами її груди.

– Бездушний мучителю! – вигукнула Агафія. – Ти не соромишся відрізати в жінки соски, якими ти сам харчувався у своєї матері.

Коли потім Агафію кинули до в’язниці, то їй з’явився апостол Петро і зцілив її рани. Надзвичайне світло при цьому осяяло темницю; воїни, перелякані цим, розбіглися. Свята Агафія, однак, цим не скористалася, покірно чекаючи мученицького вінця.

 

На п’ятий день її покликали знову до мучителя. Коли ж вона знову сповідувала Христа, то мучитель звелів насипати на землі гарячого вугілля й розпечених черепиць і потім на їхню купу кинути нагу Агафію. Раптом пролунали удари землетрусу. Переляканий цим, а також обуренням громадян, правитель відправив Агафію знову до в’язниці, де свята і померла, полум’яно помолившись Богові і подякувавши Йому за ту силу і терпіння, з якою вона переносила муки. На її гробниці згодом було побудовано церкву стараннями її шанувальників-християн.

 

Гнів Божий скоро вразив нечестивого мучителя Квінтіана. Коли він вирушив на батьківщину святої Агафії, до міста Палермо, щоб узяти собі її майно, то під час однієї переправи він упав у воду і потонув.

 

Через рік після смерті Агафії вулкан Етна прокинувся і почав вивергати велике полум’я і розтоплену лаву. Налякані жителі міста вбачали близьку смерть і кинулися до могили Агафії, взяли з труни її одяг, щоб захиститися від вогню, і виверження вулкану припинилося. Тому свята Агафія вважається захисницею від пожежі.

 

Життя цієї мучениці навчає нас терпляче переносити всі страждання і негаразди життя, не падати духом, не сумувати, а сподіватися на допомогу Божу; вона вчить нас вірити, що страждання посилаються Богом для нашого ж спасіння.

 

 

 

✅ Стань частью сообщества "Угол Обзора" в facebook и пригласи друзей!

✅ Кратко и по сути. Подписывайтесь на наш Telegram-канал

✅ Поддержи нас в Instagram