27 січня. День пам'яті святої рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії

Свята Ніна – майбутня просвітителька Грузії народилася близько 280 року. Її батька звали Завулон. Він обіймав за римського імператора високу посаду воєначальника. Будучи християнином, Завулон привів до віри безліч полонених галів. Їх хрестили, а він став їхнім хрещеним батьком.

Родичем Завулона був святий великомученик Георгій Побідоносець. Мама ж Ніни Сусанна виховувалась довгий час при Храмі Гробу Господнього. Її рідний брат був Єрусалимським Патріархом.

 

Коли дівчинці виповнилося дванадцять років, Завулон та Сусанна привели її до Єрусалиму. Батьки Ніни жадали чернечого життя. Тому за взаємною згодою і благословенням Патріарха Єрусалимського вони розлучилися, щоб нести подвиги в ім'я Христа.

 

Завулон пішов у Йорданську пустелю, а Сусанна стала дияконисою при Храмі Гробу Господнього. Виховання ж Ніни було доручено стариці Ніанфорі.

Незабаром юначка завдяки молитовному складу, старанності, послуху і любові до Господа твердо засвоїла істини віри Христової. Так, наприклад, з великою старанністю вона читала Святе Євангеліє. Ніанфора багато розповідала Ніні про Хресну Смерть Спасителя. Дівчину зацікавила історія, пов'язана з Хітоном Господнім.

 

За Церковним Переказом, хітон Сину зіткала Пресвята Богородиця. А в Іверії (так у давні часи називалася Грузія) проживало дуже багато євреїв, що потрапили туди за часів вавилонського розсіювання (VI століття до Різдва Христового), тому вона називалася країною євреїв, або Іверією.

Там у місті Мцхете жив один благочестивий раввин Елеазар. Він був ровесником Господа нашого Іісуса Христа. У Великдень страждань Спасителя він вирішив здійснити паломництво в Єрусалим, але мати його Елоїза суворо наказала йому не брати участі в страті Христа. Згідно з Церковним Переданням, благочестива Елоїза у своєму серці навіть відчувала удари молота, яким Пречисті Длани Спасителя прибивали до Дерева. Сповістивши про смерть Господа своїй доньці Сидонії, Елоїза померла. А перед тим Сидонія просила брата Елеазара привести їй щось із речей Христа.

 

Елеазар прибув до Єрусалиму, коли Спасителя вже розіп'яли на Хресті. Він викупив Хітон Господа у римського легіонера, який виграв Його шляхом метання кісток. Раввин відвіз святиню на Кавказ. Праведна Сидонія, поцілувавши Хітон Господній, притиснула його до грудей і тут же віддала святу душу Богові. Ніхто не міг розтиснути долоні праведниці та вийняти святиню. Єлеазар поховав сестру у саду Мцхета.

 

Згодом цей випадок майже забувся. На могилі святої праведної Сидонії виріс величезний кедр. Люди відчували, що це святе місце, оскільки гілки та листя дерева зцілювали страждаючих від хвороб. Багато кавказців йшли до кедру і шанували його великою святинею. По навіюванню Святого Духа рівноапостольна Ніна, майже через триста років, на початку IV століття вирішила відшукати Хітон Господній. Її рішення було благословлено Богом.

Одного разу, коли свята заснула після довгих молитов, Пречиста Діва з'явилася їй уві сні і вручила хрест, сплетений із виноградної лози зі словами: «Візьми цей хрест, він буде тобі щитом та огорожею проти всіх видимих та невидимих ворогів. Йди в країну Іверську, благовісти там Євангеліє Господа Іісуса Христа і здобуєш благодать у Нього. Я ж тобі буду Покровителькою». Прокинувшись, Ніна побачила в руках дві виноградні палички. Вона зрізала з голови локон волосся і, перемотавши ними палички, зв'язала хрест. З ним вона вирушила до Грузії. Патріарх Єрусалимський благословив її на апостольське служіння в Іверії.

На початку шляху діва була не одна. З нею подорожували царівна Ріпсімія, її наставниця Гаїанія та ще 35 дів, але всі вони були вбиті вірменським царем Тиридатом. Свята Ніна ж дивом уникла смерті. Важким, сповненим небезпеки шляхом вона прийшла до Грузії близько 319 року.

Оселилася на околиці Мцхета біля розлогого куща ожини. З появою святої відбувся чудесний знак. Ідоли язичницьких божеств Армаза, Гаці та Гаїма, яким поклонялися древні грузинські племена, впали, розбиті невидимою силою на маленькі шматочки. Це сталося під час язичницького жертвопринесення та супроводжувалося найсильнішою бурею.

 

Свята рівноапостольна Ніна всіх страждаючих лікувала своїм виноградним хрестом. Так нею була зцілена від безпліддя дружина садівника. Пізніше від тяжкої недуги свята вилікувала грузинську царівну Нану, яка хрестилася, стала ревною християнкою і вшановується в Грузії святою.

Незважаючи на це, цар Міріан за наученням жерців вирішив піддати рівноапостольну Ніну тяжким мукам. Але з Божої волі осліп. Крім того, сонце зникло, і на місто впала темрява. Тільки після молитви Господу нашому Іісусу Христу пітьма розвіялася, цар видужав. Невдовзі, 324 року, Грузія остаточно прийняла християнство.

 

На прохання царя Міріана святий рівноапостольний імператор Костянтин Великий надіслав до Іверії єпископа, двох священиків та трьох дияконів.

Завдяки святій Ніні у Грузії сталося ще одне диво. Благочестивий Міріан вирішив збудувати на місці, де була похована разом із Хітоном Господнім праведна Сидонія, православний храм. Для цього цілющий кедр над місцем поховання спиляли. Стовбур дерева вирішили використовувати як колону-стовп у храмі, але ніхто не зміг зрушити його з місця.

 

Усю ніч свята Ніна молилася за Божественну допомогу, і їй були явлені видіння, в яких відкривалися історичні події Грузії. На світанку Ангел Господній наблизився до стовпа і підняв його в повітря. Стовп, осяяний чудесним світлом, піднімався і опускався в повітрі, доки не зупинився над своєю основою. З пня кедра випливало миро. Так Ангел Господній вказав місце, де прихований у землі Хітон Господній. Ця подія, свідком якої було багато жителів Мцхета, зображується на іконі «Прославлення Грузинської Церкви». Згодом на місці дерев'яного храму було споруджено величний кам'яний собор Свєті-Цховелі.

На честь Хітона Господнього та Стовпа Животворчого Грузинською Церквою встановлено свято 14 жовтня - у день Покрови Божої Матері.

Сама ж свята рівноапостольна Ніна мирно відійшла до Господа, причастившись Святих Христових Тайн, 27 січня на 67-му році життя. Вона заповідала віддати свої святі мощі похованню у місці свого останнього аскетичного подвигу у місті Бодбе.

 

Цар Міріан та його слуги спочатку хотіли перенести їх до Мцхетського собору, але не змогли зрушити труну подвижниці з місця. Тоді за заповітом святої мощі поховали у Бодбі, а над гробницею спорудили храм в ім'я родича святої Ніни – великомученика Георгія Побідоносця. Пізніше тут утворився жіночий монастир на честь святої рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії.

 

 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram