28 грудня – День пам'яті святителя СтефанаСурозького

Святитель Стефан Сурозький — архієпископ Сугдеї (нині Судак у Криму), який відіграв важливу роль у становленні Сугдейської єпархії.

З житія відомо, що Стефан Сурозький народився наприкінці VII століття в Каппадокії, у невеликому селищі Морівас. Його батьки були християнами і виховували сина у страху Божому. Хлопчик ріс тихим і лагідним, не любив галасливих ігор. З семи років він почав навчатись грамоті, особливо уважно читаючи Святе писання.

 

У 15 років вирушив до Константинополя вивчати філософію та своїми здібностями дивував вчителів. Сам патріарх Герман, почувши про вченість юнака, запросив його до себе і, благословивши, почав розпитувати про життя та вчення.

 

Кілька років Стефан прожив у патріарха, а потім таємно пішов у монастир, де прийняв чернецтво і подвизався, перебуваючи в мовчанні. Через деякий час він залишив монастир і оселився у відокремленому місці, де перебував досить довго у пості та молитві. Скільки часу ще провів би у цьому нікому не відомому місці святий Стефан, невідомо. Але на той час помер єпископ у Сурожі. Патріарх Герман намагався вибрати гідного наступника.

 

Одного разу під час молитви він побачив ангела, який сказав: «Завтра пішли в таємне місце до обранця Божого Стефана і постав його єпископом Сурожу, він може добре впасти ввірене йому стадо Христове і привести до віри невірних». Того ж дня Божий посланець з'явився Стефанові, коли той молився: «Я ангел Господній, посланий від Спаса Христа сповістити тобі радість і наказати йти в місто Сурож навчати людей вірі Христової, вранці надішле за тобою патріарх, і, посвятивши, пошле тебе туди архієпископом, ти ж послухайся його, щоб не гнівати Бога». Наступного дня святого Стефана привезли до патріарха. Він зі щирою радістю висвятив Стефана в архієпископи, і той вирушив на кораблі в Тавриду, щоб стати єпископом у Сугдеї.

 

Це був час розквіту християнства. Стефан навчав Слову Христову не тільки в церкві, а й у будинках і на торжищах, тому багато людей хрестилося. За п'ять років у Сурожі майже не лишилося язичників. Але наставали нелегкі часи. У Константинополі імператор Лев ІІІ Ісавр підтримав вимоги деяких церковних ієрархів відмовитися від поклоніння іконам. А в 730 році взагалі законодавчо скасував шанування ікон. Новий патріарх Анастасій зажадав від Стефана Сурозького не поклонятися іконам, але той відповів відмовою: «Не буде цього, не дозволю народу моєму відступити від закону Христового».

 

Стефан сам вирушив до Константинополя і став перед імператором, вимагаючи припинити гоніння на іконопочитателів. На погрози він відповів: «Якщо ти мене й спалиш, і на частини розсічеш, або ще якимось чином замучаєш, все стерплю за ікони і хреста Господнього. О, царю, залиши іконоборство, якщо ж продовжуватимеш, то ти предтеча антихристів».

 

Святий не піддався вмовлянням з боку імператора. Тоді його жорстоко побили, волочили за волосся землею і посадили до в'язниці.

Через деякий час імператор знову покликав Стефана. Прагнучи зламати волю святого, він плюнув на ікону Деісуса і зажадав, щоб Стефан зробив те саме. Але святитель гнівно відповів: «Ворог Божий, недостойний царства, як не засліпли твої очі — і не висохли беззаконні руки? Скоро Бог забере в тебе царство і припинить твоє життя». За це святого знову побили, прив'язали до хвоста коня і потягли до в'язниці.

 

Але пророцтво Стефана незабаром збулося, імператор Лев помер у 741 році. Новий імператор Костянтин Копронім терпимо ставився до іконошанувальників, а його дружина сама молилася перед іконами. За її заступництвом Стефана Сурозького визволили з в'язниці. Імператриця запросила святителя охрестити її маленького сина. Після цього Стефан з великими почестями був посаджений на корабель і відплив у Сурож до Криму.

 

Святий Стефан Сурожський помер 28 грудня 750 року. Звістка про його смерть засмутила багатьох городян. Сліпий від народження Єфрем, якому святитель за життя допомагав їжею та одягом, вигукнув: «Хто тепер мені допоможе, ведіть мене до святителя, я хочу поцілувати його ноги». Він гірко плакав біля труни святого, і раптом сталося диво: його очі стали бачити. І це не єдина чудесна подія, що залишилася в пам'яті народу.

 

Коли князь Бравлін захопив Сурож, у місті почалося грабування. Сам князь увійшов до храму, де на ракі Стефана він побачив покривало, прикрашене перлами, золотом та дорогоцінним камінням. Але тільки-но простяг князь руку, щоб узяти це покривало, як обличчя його перевернулося назад, і він упав з піною у рота. Зцілився князь лише після хрещення.

 

Грецька царівна Анна дорогою до Керчі захворіла, але звернулася з молитвою до святого Стефана і отримала зцілення.

 

Святого Стефана поховали у вівтарі Софіївського собору у місті Сурожі. Після собор був звернений до мечеті, але віруючі зуміли врятувати мощі святого від наруги. Досі невідомо, де вони зберігаються.

 

 

✅ Стань частью сообщества "Угол Обзора" в facebook и пригласи друзей!

✅ Кратко и по сути. Подписывайтесь на наш Telegram-канал

✅ Поддержи нас в Instagram