«Ми перетворили тривогу на силу громади»: розмова з Олександром Прокоп’євим — засновником найточнішого каналу повітряних сповіщень на Одещині

Видання «Кут огляду» публікує новини на сайті, у Facebook та в Telegram. Але саме в Telegram у нас найоперативніша інформація — короткі повідомлення про тривоги, важливі новини, сигнали безпеки. З перших днів повномасштабного вторгнення ми шукали, звідки отримувати точну інформацію про тривоги на Одещині. І вже давно маємо одне стабільне, надійне джерело — офіційний ТГ-канал ГО «Сила громади Одеса».

Цього літа так сталося, що редакторка особисто познайомилася з головним рушієм проєкту — Олександром Прокоп’євим. І ми, звісно, не втримались — записали з ним велике інтерв’ю. Публікуємо його саме сьогодні — у день, коли Telegram-канал «Сила громади Одеса» святкує гарний здобуток: 100 000 підписників! І ця цифра зростає.

— Олександре, розкажіть трохи про себе. Як усе починалося?

— Я з села Дачне на Одещині. Все життя прожив там. До війни займався волонтерством — допомагали поліції, виявляли «наливайки», незаконний продаж нарковмісних препартів в аптеках, перевіряли магазини на прострочені товари. Це була моя спроба бути корисним, бо хотілося зробити життя безпечнішим.  Було різне: і підтримка, і нерозуміння. Але я з командою йшов своїм шляхом.

А з початком повномасштабної війни стало зрозуміло — треба діяти інакше, і, як кажуть, кожен став на своє місце. Ми з командою мали виходи на військових, які могли дати точну інформацію. Так ми з друзями почали сповіщати земляків про повітряні тривоги. Спершу — у Viber-групі, для своїх у Дачному — просто щоб сповіщати: «тривога» — «відбій».

— Тобто спочатку це була просто ініціатива кількох людей?

— Саме так. Група, кілька знайомих військових, які допомагали з інформацією. Ми оперативно писали: "тривога", "відбій", і люди нам вірили, бо бачили, що все точно. Згодом почали зростати — аудиторія просила більше.

— Коли зрозуміли, що треба виходити на ширшу аудиторію?

— Коли Viber почав «захлинатися». Там було обмеження на кількість людей. А ще — це платформа для старшої аудиторії. Telegram — для молоді, з більшим функціоналом. Я тоді якраз оновив команду, залишилися лише заступник і секретар. Почав розвивати Telegram самотужки. Було складно, але потрібна справа.

— І тепер ваш канал — ледь не головний «радар безпеки» для Одещини. Хто ще в команді?

—  З часом підключилися інші. Зараз нас 4 адміни в телеграмі, ще 12 — модератори у вайбері. І це волонтерська команда. Ми всі працюємо безоплатно. Ми не просто отримуємо дані — ми вміємо їх інтерпретувати. Це важливо.

— Ви завжди на кілька хвилин раніше за всіх. Як вам це вдається?

— Інформація з перших рук. Частина адмінів — військові, ДСНСники, ППО. У наших адміністраторів, які служать чи працюють в певних структурах,  є доступ до певних програм. Але головне — не просто мати інформацію, а правильно її зрозуміти. Прочитати маршрут, спрогнозувати, куди спрямовується основний удар. Це досвід. І це — велика відповідальність.

— Чи були випадки, коли ваші сповіщення допомогли людям уникнути біди?

— Були. Наприклад, коли в Одесі влучило біля «Апельсину» — дівчата з будинку, де прилетіло, написали, що завдяки нашому повідомленню встигли спуститися в тамбур. І це — врятовані життя. Люди часто дякують, впізнають на вулиці. Іноді просять зробити фото разом. Дивне, але приємне відчуття.

— Знаємо, що ви й самі оператор БПЛА. І займаєтесь волонтерськими зборами. Як усе почалося?

— У 2022-му мій будинок став хабом. Вдень — волонтери привозять допомогу, вночі — її забирають військові. Коли підписників стало більше, зрозумів, що маємо ресурс для зборів. Але збираємо лише тим, кого знаємо особисто. Шахраїв багато. А ми — звітуємо за кожну гривню. І це наша принципова позиція.

— Ви і самі  часто буваєте на гарячих напрямках фронту, хоча є цивільною особою?

— Так, я оператор бойового дрона. Зараз це ключова зброя. Побачив — знищив. Так працює фронт. А ще я сам займаюся дронами — знаю потреби, знаю людей, знаю, кому можна довірити техніку. Тому і збори — точкові, адресні.

— Ви ще й організовуєте свята для дітей. Чому саме цей напрям?

— Це — моя душа. Я сам з бідної родини. І я бачу себе в цих дітях, знаю, що іноді одна екскурсія чи подарунок змінює багато. Ми возили їх і в катакомби, і в кінний клуб. Співпрацюємо з директорами шкіл — вони знають, кому дійсно треба подарувати свято. Це не для піару. Це — для усмішки дитини. І це буде великим напрямом нашої роботи після Перемоги.

— Що далі для розвитку «Сили громади Одеса»?

— Не хочу, щоб ми стали просто каналом «про тривоги». Будемо інформувати, допомагати, розвивати напрям із дітьми, підтримувати військових. Після Перемоги — зробимо ще більше. Головне — залишатися чесними і тримати слово перед громадою. І я точно вам говорю, що без команди багато чого я не зміг би зробити і в майбутньому ми зробимо ще багато корисних та добрих справ.

— Що особисто вас тримає в строю?

— Розуміння, що треба працювати. У мене непросте життя, але я звик не здаватися. Якщо можу допомогти — значить, повинен це робити. Бо там, на передовій, важче. А тут — ми маємо тримати свій фронт. І я тримаю.

—І наостанок: що важливо зараз — для громад та фронту?

— Для фронту й тоді, і зараз важлива підтримка тилу. Не ігноруйте збори. Не будьте байдужими. І пам’ятайте: навіть один ваш репост чи донат може стати вирішальним. Якщо маєте змогу — підтримуйте нормальні збори. Бо багато хто, на жаль, вже втомився від війни. Але наші — не втомились воювати. А громадам бажаю сили. І не забувайте: "Сила громади" — не гасло. Це — правда.

Мазур Наталя

Слідкуйте за новинами від «Кут огляду»:

✅ у facebook (та запроси друзів!)

✅ у нашому Telegram-каналі

✅  в Instagram