"Асканія-Нова" розширює свої межі: журналісти відвідали майбутній новий дім коня Пржевальського у Буджацьких степах
Вікторія Лісецька
Вчора «Кут огляду» писав про знакову подію на Одещині-10 червня в селі Євгенівка Буджацька селищна рада, Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна НААН та громадська організація «Рівайлдінг Україна» підписали меморандум про співпрацю, спрямовану на збереження та відновлення унікальних степових екосистем півдня України. У результаті спільних зусиль планується створення Центру відновлення степового біорізноманіття — осередку, що об’єднає науку, природоохоронну діяльність та сталий розвиток громад («Співпраця з "Асканією-Новою": у Буджацьких степах створять центр відновлення степових екосистем»).
Особливою частиною заходу стала екскурсія для представників ЗМІ на територію, де в майбутньому планується створення нової біосферної ділянки «Асканії-Нови» в Одеській області. Ключовим видом цього осередку стане кінь Пржевальського — одна з найрідкісніших порід диких коней у світі та справжній символ заповідника.
Як розповів директор заповіднику «Асканія-Нова» Сергій Шаповал історія збереження коня Пржевальського тісно пов’язана з діяльністю засновника Біосферного заповідника «Асканія-Нова» Фрідріха Фальц-Фейна. Ще наприкінці XIX століття саме завдяки його зусиллям цей унікальний вид був збережений від зникнення у дикій природі. Подальша успішна реінтродукція коня Пржевальського на його історичній батьківщині в Центральній Азії стала можливою завдяки племінній роботі саме в «Асканії-Нова». Без цієї бази, без системного утримання й розведення в заповіднику, існування цього виду в дикій природі сьогодні могло б виявитися під загрозою.
Під час екскурсії журналісти також побачили інших мешканців степу: куланів та степових оленів. Зацікавлення викликали й байбаки та їхні колонії. А завдяки біноклю пана Олега вдалося детально розгледіти всіх звірів.
Спільні зусилля всіх партнерів — місцевої громади, науковців, заповідника та природоохоронних організацій — спрямовані на створення Центру відновлення степового біорізноманіття міжнародного рівня. У межах комплексних досліджень, що тривають на території Тарутинського степу, науковці проводять екологічний моніторинг, оцінку стану природних угруповань та вивчають динаміку змін степових екосистем. Розповів журналістам директор Біосферного заповіднику «Асканія-Нова», кандидат біологічних наук Віктор Шаповал.
«Цього року експедиційна діяльність вже вийшла на новий рівень: після весняного виїзду у травні команда розпочала новий етап польових досліджень на початку червня. Вчені здійснюють моніторинг тих самих ділянок, які нещодавно були визначені в рамках тристороннього меморандуму між Буджацькою селищною радою, Біосферним заповідником «Асканія-Нова» та ГО «Рівайлдінг Україна». Саме ці території планується передати у постійне користування заповіднику для створення науково-дослідного полігону, спрямованого на реінтродукцію степових видів тварин та збереження біорізноманіття»,- поділився пан Віктор.
Директр «Асканії-Нова» відзначає унікальність цієї місцевості: тут збережені значні площі справжнього цілинного степу з характерними біотопами та рідкісними видами флори й фауни, занесеними до Червоної книги України. Завдяки віддаленості від інтенсивного господарського використання та відсутності значного антропогенного навантаження степ залишається малопорушеним, що є надзвичайно важливим для збереження природної рівноваги. Крім природоохоронного значення, ця територія має великий потенціал для розвитку наукової та освітньої інфраструктури, а також екотуризму. Вона розташована поряд із населеними пунктами та має зручні транспортні шляхи — неподалік проходить асфальтована дорога, що створює умови для відвідування туристами, організації екскурсій та екопросвітницької роботи.
Усі ці фактори — висока природна цінність, доступність, логістичні переваги та підтримка місцевої громади — роблять цю територію однією з найкращих для створення Центру відновлення степового біорізноманіття міжнародного рівня.
«На сьогодні кінь Пржевальського занесений до Червоної книги України та розглядається як потенційний вид для розселення на території Буджацьких степів. Вже є попередні домовленості щодо можливості його адаптації саме в цьому регіоні. Важливо й те, що «Асканія-Нова» довгий час була постачальником цих тварин для багатьох зоопарків, розплідників і навіть приватних природоохоронних територій у різних країнах світу. На території України також зберігається поголів’я коней Пржевальського, зокрема у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику. Повернення цього виду до степових екосистем могло б значно посилити стабільність природних угруповань, адже кінь Пржевальського є ключовим видом, здатним підтримувати рівновагу степової рослинності через свої природні екологічні функції. До того ж цей вид є справжнім «туристичним магнітом», що може привернути увагу як екотуристів, так і широкої громадськості», - ділиться директор заповіднику.
Серед інших перспективних напрямів відновлення — розведення аборигенної сірої української худоби, яка має велике історико-культурне значення. Пан Сергій наголосив, що «Асканія-Нова» також має досвід роботи з цією породою. Саме ці тварини відігравали визначну роль у традиційному господарстві півдня України, зокрема у чумацькому промислі.
Окупація частини територій на півдні країни, на жаль, призупинила окремі ініціативи щодо створення тематичних туристичних маршрутів, присвячених цій спадщині, проте інтерес до цього напрямку залишається високим. Крім того, на території адаптаційно-репродукційного вольєру громадської організації «Рівайлдінг Україна» можна побачити низку аборигенних видів гризунів, таких як байбак — великий степовий сурок, що відіграє важливу роль у формуванні структури степових угруповань.
Таким чином, у рамках реалізації спільних природоохоронних проєктів розглядається комплексне відновлення як великих травоїдних тварин, так і дрібних степових видів, що забезпечить збереження цілісності та стійкості екосистем Буджацьких степів.
Не оминули й тему окупації території заповіднику. Як повідомив Сергій Шаповал, на сьогодні існує певна інформація щодо стану колекції тварин у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова», що опинився на тимчасово окупованій території. Дані про чисельність, видовий склад та загальний стан популяцій надходять з різних джерел, хоча вони й не є повними. Проте спеціалісти продовжують моніторинг ситуації у співпраці з правоохоронними структурами, зокрема з колишньою екологічною прокуратурою та Херсонською обласною прокуратурою. Всі відомі факти фіксуються та ретельно аналізуються у рамках роботи спеціальної комісії при Херсонській обласній військовій адміністрації, яка займається оцінкою збитків, завданих збройною агресією. Зібрані матеріали також передаються відповідним органам для подальшого правового реагування.
«Варто зазначити, що реальна ситуація у «Асканії-Нова» не є настільки катастрофічною, як її іноді подають у деяких медіа. При оцінці наслідків надзвичайно важливо спиратись лише на достовірні, підтверджені дані, аби уникнути дезінформації чи маніпуляцій, подібних до пропагандистських наративів з боку РФ. Факти загибелі окремих тварин через відсутність належного догляду та забезпечення дійсно зафіксовано, але загалом колекція тварин у заповіднику збережена. Це стало можливим завдяки зусиллям технічного персоналу, який продовжує забезпечувати елементарні умови для існування тварин, незважаючи на складні обставини»,- з болем розповів директор «Асканія-Нова».
Щодо можливої евакуації тварин із заповідника на підконтрольну Україні територію, наразі такі дії є неможливими через окупацію цієї зони. Після початку повномасштабної агресії Україна втратила можливість впливати на стан справ у заповіднику «Асканія-Нова», адже доступ до нього заблоковано окупаційною владою.
«Варто також підкреслити, що не підтвердились заяви російської сторони про нібито «допомогу» чи «порятунок» колекції з боку їхніх структур — це виявилось черговим елементом інформаційної війни. Насправді окупанти здійснювали лише силове захоплення території без жодних реальних заходів щодо збереження біорізноманіття»,- додав пан Сергій.
Таким чином, ситуація залишається складною, проте контрольованою в інформаційному полі завдяки роботі українських природоохоронців, правозахисників та відповідних органів влади.
Як розповів виконавчий директор ГО «Рівайлдінг Україна», кандидат географічних наук Олег Дьяков, на території Тарутинського степу, що входить до складу Буджацької громади, тривають активні заходи з відновлення природних екосистем. Уже на початку експериментального етапу, що стартував 11 листопада, вдалося випустити у дику природу перших представників видів, які відіграють роль так званих «екосистемних інженерів» — організмів, що створюють та підтримують середовище, необхідне для існування багатьох інших видів. Ці зусилля стали можливими завдяки тісній співпраці місцевої громади, науковців, державних установ, природоохоронних організацій і бізнесу. Окрім відновлення популяцій тварин, важливим напрямом роботи стало відновлення біотопів — самої степової рослинності, яка є основою для функціонування всього екосистемного комплексу.
«Поштовхом для активізації робіт стало порушення природоохоронного режиму на частині заказника, де відбулось незаконне розорювання. Саме після цього випадку було залучено методики Біосферного заповідника «Асканія-Нова» для відновлення степових територій. Після відновлення рослинного покриву розпочався новий етап — поступове повернення до степів аборигенних видів тварин»,- розповів пан Олег.
На даний час у Буджацькій громаді та на території Тарутинського степу вже сформувалося кілька стад куланів — диких азійських ослів, що вільно пересуваються степом. Це надзвичайно важливо, враховуючи високий рівень розораності півдня України (близько 80% територій зайнято сільськогосподарськими угіддями). Там, де збереглися природні ділянки, навіть великі степові тварини, як кулан вагою понад 200 кг, можуть знаходити собі середовище для існування, розмноження та виконання важливих екологічних функцій.
Принциповим фактором успіху стало сприятливе ставлення місцевого населення та підтримка громади. Саме завдяки активній позиції мешканців Буджацької громади вдалося створити унікальний приклад відновлення природи, який, як сподіваються фахівці, буде поширений й на інші громади Одещини та всієї України. Серед тварин, які повертаються в степи, — туркменський кулан, європейська лань, а також європейський олень, що наразі перебуває в адаптаційному вольєрі та найближчим часом буде випущений у дику природу.
Крім того, зусилля спрямовано на відновлення популяцій байбака (степового бабака), який є найбільшим риючим гризуном Тарутинського степу. Уже вдалося створити кілька нових колоній цієї тварини. Паралельно триває співпраця з Київським зоопарком щодо розведення та випуску в дику природу ховрахів і хом’яків. Усі ці види відіграють важливу роль у підтриманні екологічної рівноваги степових екосистем, що своєю чергою забезпечують ряд так званих «екосистемних послуг»: від підтримки родючості ґрунтів до збереження кліматичного балансу, що важливо як для місцевих мешканців, так і для розвитку туристичних можливостей регіону.
Як розповів пан Олег, на сьогодні чисельність основного стада куланів коливається в межах від 9 особин і продовжує зростати, що є обнадійливим показником успішності реалізованих природоохоронних заходів. Тварини, які наразі утримуються в адаптаційно-репродукційному вольєрі на території Тарутинського степу, проходять спеціальний етап підготовки до повернення в дику природу. У вольєрі створені умови для адаптації видів до природного середовища, а також забезпечено можливість збільшення їхньої чисельності шляхом розмноження. Після завершення всіх необхідних заходів тварини будуть випущені у дику природу в межах Тарутинського степу, що сприятиме відновленню цілісності степової екосистеми.
"У рамках подальшої співпраці з Біосферним заповідником «Асканія-Нова» передбачено створення окремої інфраструктури, яка також буде зосереджена на роботі з аборигенними видами. Це дозволить розширити перелік видів, що проходитимуть адаптацію та підготовку до реінтродукції, а також підвищить ефективність програм відновлення біорізноманіття. Таким чином, робота адаптаційно-репродукційного вольєра є невід’ємною частиною тристоронньої співпраці згідно з підписаним меморандумом між Буджацькою громадою, Біосферним заповідником «Асканія-Нова» та ГО «Рівайлдінг Україна», - підсумував Олег Дьяков.
Іван Георгійович, голова Буджацької селищної ради, поділився з пресою, що водночас розглядається можливість виділення не однієї, а декількох (двох або трьох) окремих земельних ділянок для різних завдань — створення вольєрів для тварин, організації туристичних маршрутів та наукових досліджень. Місцева влада готова надалі сприяти вирішенню супутніх організаційних та юридичних питань для успішної реалізації проєкту.
Запропонована ділянка була рекомендована одним із депутатів селищної ради. За словами представників заповідника «Асканія-Нова» ця територія розташована поблизу місць, які раніше розглядались, але тоді не викликали особливої уваги. Однак після додаткового огляду було з’ясовано, що ділянка має різноманітний рельєф та зручне розташування. Вона придатна як для розміщення інфраструктури Центру, так і для організації зон вільного доступу для місцевих жителів та туристів. Основна мета — зробити територію зручною, цікавою та пізнавальною для відвідувачів, у тому числі дітей та шкільних груп. Окрім цієї, розглядається ще одна ділянка поблизу села Буджак, що також потенційно придатна для розвитку проєкту.
«У перспективі планується створення національного природного парку або подібної охоронної території, що дозволить не лише зберегти унікальні степові ландшафти, а й сприятиме розвитку екотуризму та наукової діяльності в регіоні»,- підкреслив голова.
Новий етап розвитку “Асканії-Нови” на Одещині — це не просто збереження степів, а відновлення цінних природних комплексів, які з часом можуть стати візитівкою регіону. Цей проєкт відкриває перспективи для екотуризму, освіти, науки та створює модель гармонійного співіснування людини і природи. Завдяки таким ініціативам українські степи мають шанс на відновлення, а майбутні покоління — на право бачити справжнє дикого степу.
Залишайтеся в курсі важливих подій! Слідуйте за нами:
✅ у facebook (та запроси друзів!)
✅ у нашому Telegram-каналі
✅ в Instagram