14 липня – День пам'яті святої Ангеліни Сербської
На рубежі XV і XVI століть в Албанських землях, що на Балканському півострові, правив князь Георгій Аріаніт, який був близьким до Скандербега, легендарного вождя антиосманського Албанського повстання. Жителі цих земель були православними, і сам князь, і його дружина теж. Їхню дочку звали Ангеліною. Чорноволоса красуня мала добрий характер, але при цьому була відважною та вольовою. Сім'я жила у непростий час. Їхня батьківщина, як і інші країни Балкан, перебувала під владою турків. Усюди було неспокійно.
Якось до їхнього будинку прийшов гість. То був чоловік високого зросту, серйозний. Гостя прийняли з радістю, ним виявився правитель (їх називали деспотами) Сербії – Стефан Сліпий. А звали його так, бо він справді був позбавлений зору. Стефана осліпили турки ще в ті часи, коли Сербією правив його батько. Але не всі біди походили від загарбників, хтось із співвітчизників обмовив Стефана, і його вигнали з рідної країни. Деспоту довелося тікати. В Албанії у будинку отця Ангеліни він знайшов безпечний притулок.
День проходив за днем, і Стефан став рідним для своїх рятівників. Ангеліна покохала його, і батьки дали згоду на їхній шлюб. Подружжя оселилося у місті Скадарі. У них народилося двоє синів – Георгій та Іоанн та дві дочки – Мара та Міліця. Діти ще були маленькі, коли на місто напали магометани. Все сімейство бігло до Італії. Там вони прожили 10 років, доки не помер Стефан.
Після поховання над його могилою виникло сяйво, а мощі виявилися нетлінними. У Купиновому була церква, туди й понесли труну. Коли проносили його повз одного горбуна, сталося диво – чоловік зцілився. Ангеліна зрозуміла, що Стефан святий, і вона вирішила присвятити своє життя влаштуванню храмів.
Ангеліна залишилася одна з дітьми, практично без засобів для існування. Вона не зневірилася, заради дітей попросила підтримки у угорського правителя. Той допоміг їй приїхати до Угорщини та дав в управління село Купинове. Ангеліна перевезла туди труну з тілом свого чоловіка.
Діти виросли. Старшого сина Георгія було призначено правителем сербського міста Срема. Але керував ним недовго, з ім'ям Максим він постригся у ченці. Деспотом став другий син Іоанн. Але за кілька років він помер. Ангеліна разом із Максимом переїхала в румунське місто Валахію, взявши з собою мощі святого Стефана та Іоанна, який згодом також був визнаний святим. У Валахії Максим деякий час керував Церквою.
До Сербії вони повернулися після того, як Максим став митрополитом Бєлградсько-Сремським. Ангеліна постриглася в черниці і заснувала жіночий монастир при побудованій нею церкві.
Ангеліна викупила місце під будівництво храму, інші гроші, що залишилися від її стану, роздала жебракам. Вона завжди була добра до свого народу, її називали матінкою навіть до чернецтва. Ангеліна звернулася до великого князя Василя III з проханням про допомогу: «Наша держава нині впадає, а твоя держава підноситься. Візьми ж на себе нашу турботу і піклування про святі храми та обителі, які твої та мої благочестиві предки створили». Князь допоміг, крім храму збудували келії для черниць. Так з'явився Крушедольський монастир, де Ангеліна була настоятелькою.
Ангеліна спокійно прожила в монастирі останні роки життя. Після смерті мощі її, а також мощі святих Стефана та Іоанна зберігалися у Крушедольському монастирі.
✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!
«Кут огляду» ближче до читача!
✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал
✅ Підтримай нас в Instagram