28 липня. Пам'ять рівноапостольного великого князя Володимира

З ім’ям святого рівноапостольного князя Володимира пов’язана найважливіша подія в історії нашої Вітчизни — прийняття християнства і входження в сім’ю християнських народів світу.

 

Святий князь Володимир був онуком святої рівноапостольної княгині Ольги та сином Святослава Хороброго. Його мати Малуша була дочкою Малка Любечанина, якого історики ототожнюють з Малом, князем деревлянським.

 

Підкоривши повсталих деревлян і заволодівши їхніми містами, княгиня Ольга наказала стратити князя Мала, а його дітей Добриню та Малушу взяла із собою. Добриня виріс хоробрим, добрим воїном, був обдарований державним розумом і згодом став хорошим помічником своєму племіннику Володимиру у справах військового та державного управління.

 

У свою чергу, Малуша разом з великою княгинею Ольгою охрестилася в Царгороді, але в душі не полишила зв’язку з поганськими звичаями. Тим і сподобалася вона суворому воїну Святославу, який проти волі матері зробив її своєю дружиною. Близько 960 року в них народився хлопчик, названий Володимиром, що означає «володар світу».

 

У ранньому віці святий князь Володимир був запрошений на правління новгородцями, а у 980 році почав княжити у Києві. У 981 році він здобув велику перемогу над польським князем Мешком І і повернув захоплені ним західноруські пограничні міста Перемишль, Белз, Волинь, Холм та Червень. Князь Володимир був мудрим правителем та хоробрим воїном, але найголовнішою справою його життя було запровадження на Русі християнства.

 

Зібравши чисельне військо, Володимир вирушив на південь та відвоював грецьке місто Херсонес у Криму. Від візантійських імператорів Василія та Костянтина князь-язичник вимагав руки їхньої сестри, царівни Анни. У разі відмови він погрожував завоювати столицю Візантії - Царгород. Імператори погодились видати свою сестру за Володимира, але за умови, що той прийме християнську віру.

 

Після свого хрещення та одруження із царівною Анною князь повернувся до Києва, де відпустив усіх своїх чисельних жінок та наложниць, охрестив синів, знищив ідолів, а найважливішого з них, Перуна, звелів скинути у Дніпро. Багато бояр і дружинників, наслідуючи князя, прийняли хрещення.

1 серпня 988 року, освятивши молитвою води Дніпра, грецьке духовенство, очолюване першим Митрополитом Київським святителем Михаїлом, охрестило велику кількість киян, що зібралися на березі річки, яка стала духовною купіллю нашого народу.

 

Прийняття християнської віри сприяло об’єднанню давньоруських земель, розквіту християнської культури, розвитку писемності, архітектури, створенню шкіл. Сам князь Володимир, прийнявши християнство, дуже змінився: став привітним та лагідним, будував лікарні та притулки для бідних, відпускав на волю рабів, влаштовував трапези для знедолених.

 

Святий рівноапостольний князь Володимир сприяв поширенню християнства по всій Русі. За свідоцтвом “Повісті времених літ”, князь Володимир “повелі рубити церкви і поставляти по містом, іде же стояху кумири... І нача ставити по градом церкви..., і люди на крещеніє приводити по всім градом і селом”. За сприяння князя Володимира, його синів та митрополитів Київських Михаїла і Леонтія, були утворені єпископські кафедри.

 

В історію князь увійшов як Володимир Красне Сонечко, а потім був канонізований як святий рівноапостольний князь, тобто прирівняний до апостолів за поширення християнства.

 

 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram