31 липня. Пам'ять преподобного Іоанна Багатостраждального Києво-Печерського

31 липня. Пам'ять преподобного Іоанна Багатостраждального Києво-Печерського

 

Преподобний Іоанн Багатостраждальний, Печерський, трудився в Києво-Печерській Лаврі. Подвижник розповідав, що від самої юності багато страждав, мучений пожадливістю плоті, і ніщо не могло позбавити його від неї – ні голод, ні спрага, ні важкі вериги. Тоді преподобний пішов у печеру, де спочивали мощі преподобного Антонія, і ревно молився святому. Через добу багатостраждальний Іоанн почув голос: “Іоанне! Тобі треба зачинитися тут, щоб, принаймні, небаченням і мовчанням послабити бажання, і Господь допоможе тобі молитвами Своїх преподобних”.
 
З того часу святий оселився в печері і лише через 30 років переміг тілесну пристрасть. Напруженою та жорстокою була боротьба, тернистим шляхом йшов преподобний до перемоги. Іноді хотілося йому покинути затвор, але згодом він призвичаївся та зважився на ще більший подвиг.
 
Святий воїн Христовий викопав яму – і з початком Великого посту вліз у неї та засипав себе землею до плечей. Весь піст він провів у такому положенні, але жар пристрасті, як і раніше, не залишав його важку плоть. Ворог спасіння навів на подвижника страх, бажаючи вигнати його з печери: страшний змій, дихаючи полум’ям, обсипаючи іскрами, намагався поглинути святого. Декілька днів тривали дії лукавого.
 
У ніч Воскресіння Христового змій захопив голову преподобного у свою пащу. Тоді святий Іоанн покликав із глибини серця: “Господи Боже мій і Спасителю мій! Чому залишив Ти мене? Помилуй мене Ти, Єдиний Вседержитель; визволи мене від поганого беззаконня мого, щоб не пов‘язнути мені в тенетах лукавого; визволь мене від уст ворога мого: блисни блискавку і прожени його”.
 
Раптом блиснула блискавка -і змій зник. Світло Божественне осяяло подвижника, і почувся Голос: “Іоанне! Ось тобі допомога; звідси слухай собі, щоб не трапилося тобі гірше, і не постраждав ти в майбутньому віці”. Святий вклонився і сказав: “Господи! Навіщо Ти залишав мене так довго мучитися?” – “За силою терпіння твого, – була відповідь, – навів Я на тебе спокусу, щоб ти був випалений як золото; міцним і сильним слугам призначає пан важку роботу, а немічним і слабким – легку”.
 
Помер преподобний близько 1160 року, здобувши благодать проти блудної пристрасті. Святі мощі його спочивають в Антонієвих печерах.
В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано: «Радуйся, Іоанне, бо постом невимовним ти прославився».
 
 
 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram