Реформа освіти на Одещині: як функціонуватиме старша школа з 2027 року
27 червня в Одесі відбулося громадське обговорення реформи профільної середньої освіти. Організаторами заходу виступили Міністерство освіти інауки України та Одеська обласна військова адміністрація за підтримки проєкту DECIDE.
Чим викликана реформа? Реформа профільної середньої освіти викликана необхідністю подальшого комплексного впровадження стандартів "Нової української школи". Згідно з концепцією НУШ обов’язкова повна загальна середня освіта поділяється на початкову (чотири роки, 1-4 класи), базову (п'ять років, 5-9 класи) та профільну (три роки, 10-12 класи).
Починаючи з 5 класу діти вчитимуться в гімназіях, а після закінчення 9 класу продовжуватимуть навчання у ліцеях — закладах профільної середньої освіти.
У 2027 році учні НУШ переходитимуть із середньої ланки в старшу, термін навчання в старшій школі збільшуватиметься до трьох років, освітні навчальні заклади в більшості відокремлюватимуться в самостійні структурита укрупнюватимуться. Упродовж останніх двох років триває підготовчий етап написання стратегіїреформування профільної середньої освіти (10-12 класи), дорожньої карти, створення перспективної мапи мережі майбутніх освітніх закладів органами місцевого самоврядування.
Отже, громадські слухання відбулися з метою обговорення з представниками територіальних громад питань реформування старшої школи, дослідження громадської думки для формулювання законодавчих ініціатив.
Міжнародні дослідження якості освіти PISA-2022 в Україні продемонстрували серйозне посилення нерівності за якістю та доступністю освіти між сільськими та міськими школами. Розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив від 4 до 5 років навчання у читанні, математиці та природничо-наукових дисциплінах. Також було виявлено, що за гуманітарними профілями навчаються близько 70% учнів і їхній вибір далеко не завжди продиктований бажанням здобувачів освіти. Школам бракує матеріально-технічної бази, аби підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями. Війна лише погіршила стан справ.
По-перше, відчутнішою стала економічна недоцільність вкладання грошей в освіту людей, які не планують працювати за обраною спеціальністю. По-друге, ринок праці змінюється під впливом воєнних дій, держава має формувати запит на спеціальності, необхідні для відбудови країни. Крім усього зазначеного, 11-річний термін навчання в середніх освітніх закладах не відповідає європейській практиці. Оскільки Україна планує вступ до Європейського Союзу, вона має виконати зобов’язання в сфері освіти, адаптуючи її до європейських стандартів.
Що передбачає реформа Відокремлення профільної середньої освіти 10-12 класів від базової. Організатори громадських слухань упевнені, що за умови реалізації такої стратегії школи будуть зацікавлені в якісній профорієнтації, оскільки не матимуть на меті зберегти якнайбільше учнів у себе для навчання в старших класах. Це в свою чергу сприятиме справжньому, а не формальному вибору між академічним ліцеєм, де будуть готувати до вступу в університет, і ліцеєм професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці. Розподіл спрямування освіти на академічне з орієнтацією на продовження навчання у закладах вищої освіти та профільне, орієнтоване на здобуття професії.
Створення мережі академічних та професійних ліцеїв з великою кількістю учнів, що забезпечать функціонування нового освітнього середовища з потужною матеріально-технічною базою та висококваліфікованими кадрами. Це покращить учнівський вибір середрізноманіття профілів навчання, яких налічується понад 20, предметів і курсів для поглибленого вивчення. І що більше буде такий освітній заклад, то легше буде забезпечити профільність та вибір дисциплін. Нагляд обласних департаментів освіти, який полягатиме в тому, щоб у межах області профілі — гуманітарні, природничі, ІТ тощо — були представлені збалансовано.
"Мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл: або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані", — зазначають організатори.
Оновлення матеріальної бази, підвищення кваліфікації вчителів, розробка нових навчальних програм, запровадження проєктного навчання тощо з метою форму вання у здобувачів освіти навичок і компетенцій, необхідних у сучасних умовах життя. Упровадження з 2027 року трирічної профільної середньої освіти. Збільшення до 12 років терміну здобуття повної загальної середньої освіти відповідає практиці провідних освітніх систем. Зменшення, а згодом нівелювання різниці в успішності учнів із сіл і міст. Надання можливості учням самостійно обирати свою освітню траєкторію. Упровадження гнучкого та варіативного змісту освіти, що складатиметься з трьох компонентів: обов’язкових; варіативної частини в межах обраного профілю; варіативної — поза профілем. Упровадження міжкласних груп для вивчення предметів вибіркового циклу. Актуалізація професійної освіти.
"На сьогодні приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обираютьпрофесійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця часткадоходить до 70%. Більшість країн Європи мають за мету випускати більшеніж 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідаєпотребам ринку праці", – заявляють організатори.
У намірах освітян – підвищити відсоток здобувачів професійної освіти до 45%.
Залишайтеся в курсі важливих подій! Слідуйте за нами:
✅ у facebook (та запроси друзів!)
✅ у нашому Telegram-каналі
✅ в Instagram