Реформа ТЦК в Україні: уряд планує цифровізацію та більший акцент на рекрутингу
В Україні готують реформу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Уряд уже визначив цей напрям одним із першочергових завдань, а стратегія змін, за словами народної депутатки та голови профільного парламентського комітету Олени Шуляк, напрацьована на рівні Кабінету Міністрів.
Тепер реалізацією запланованих змін має зайнятися Міністерство оборони. Серед основних напрямів називають цифровізацію роботи ТЦК та поступовий перехід до моделі, у якій більшу роль відіграватиме рекрутинг. \
Чому заговорили про реформу ТЦК
Питання реформування територіальних центрів комплектування протягом останніх років залишається одним із найбільш дискусійних у суспільстві. Особливо гостро реагують на випадки конфліктів між представниками ТЦК та громадянами, а також на ситуації, коли дії працівників військкоматів викликають претензії щодо дотримання прав людини. Олена Шуляк заявила, що суспільний запит на зміни пов’язаний, зокрема, з поведінкою окремих працівників ТЦК. За її словами, «не завжди дії ТЦК відповідають гідній поведінці», а в українців є значний запит на справедливість.
Саме тому реформа, за задумом, має стосуватися не лише окремих процедур, а й самого підходу до роботи системи комплектування.
Що може змінитися
Одним із ключових напрямів реформи має стати цифровізація. Йдеться про те, щоб максимально перевести адміністративні та облікові процеси в електронний формат там, де це можливо. Це потенційно може зменшити кількість особистих контактів громадян із ТЦК та зробити окремі процедури швидшими й прозорішими. Подібний підхід уже використовується в українській системі військового обліку. Зокрема, Міністерство оборони раніше запроваджувало можливість оновлення військово-облікових даних через застосунок «Резерв+», ЦНАПи та безпосередньо ТЦК.
Таким чином, майбутня реформа може продовжити курс на перенесення взаємодії громадян із системою військового обліку в цифрове середовище.
Ще одна принципова зміна, про яку говорить Шуляк, - посилення ролі рекрутингу. За її словами, система має більше спиратися на пошук і залучення людей до конкретних військових посад, а не на підхід, за якого людину спочатку примусово направляють на навчання, а потім визначають її подальше проходження служби.
Водночас важливо зазначити: це не означає автоматичного скасування мобілізації чи військового обов’язку. Із заяви депутатки не випливає, що мобілізаційні процедури припинять діяти. Йдеться саме про зміну підходів та збільшення ролі рекрутингових механізмів. В Україні вже працює окрема система рекрутингу до Сил оборони. Центр рекрутингу української армії позиціонується Міноборони як модель прозорого залучення громадян на військову службу: рекрутери допомагають кандидатам знайти вакансії та супроводжують їх до призначення на посаду у військовому підрозділі.
Чи означає це кінець «бусифікації»?
У соцмережах заяву Шуляк уже почали трактувати як сигнал про можливе припинення так званої «бусифікації» — терміна, яким користувачі називають випадки примусового затримання або доставлення чоловіків до ТЦК. Однак офіційно говорити про те, що «бусифікації більше не буде», наразі передчасно. Шуляк заявила про новий підхід, цифровізацію та більшу орієнтацію на рекрутинг. Водночас конкретного механізму, який би повністю виключав примусове виконання мобілізаційних процедур, вона не представила. Так само поки немає оприлюдненого детального переліку всіх майбутніх змін.
Тож гучний заголовок «бусифікації більше не буде» наразі варто сприймати саме як політичну оцінку очікуваних змін, а не як уже ухвалене рішення. За словами Шуляк, важливою відмінністю нинішньої ситуації є те, що реформа ТЦК, за її твердженням, уже не перебуває лише на рівні обговорень. «Існує певна стратегія реформи ТЦК», розроблена на рівні уряду, а Міністерство оборони має перейти до її реалізації. Також реформування ТЦК внесено до планів уряду як один із першочергових напрямів. \
Водночас конкретні строки запровадження змін поки не названі. Також невідомо, які саме функції ТЦК першими переведуть у цифровий формат і яким буде остаточне співвідношення між рекрутингом та мобілізаційними механізмами. Якою може бути нова система Якщо заявлені плани будуть реалізовані, взаємодія людини з системою комплектування може поступово виглядати інакше: більше електронних процедур, менше паперової роботи, доступ до інформації про військові вакансії та більша можливість самостійно обирати напрям служби.
При цьому потреба у комплектуванні Сил оборони нікуди не зникає. Уряд паралельно вже запроваджує механізми, спрямовані на підвищення мотивації до військової служби та контрактного проходження служби. Зокрема, у червні 2026 року Кабмін затвердив експериментальний проєкт із додатковими мотиваційними чинниками та особливостями проходження військової служби за контрактом під час воєнного стану.
Отже, майбутня реформа ТЦК може стати частиною ширшої зміни всієї системи комплектування українського війська від взаємодії через паперові та силові процедури до більш цифрової, прозорої та орієнтованої на рекрутинг моделі. Однак остаточно оцінити зміни можна буде лише після того, як Міністерство оборони оприлюднить конкретний план реалізації реформи та відповідні нормативні рішення.
Залишайтеся в курсі важливих подій! Слідуйте за нами:
✅ у facebook (та запроси друзів!)
✅ у нашому Telegram-каналі
✅ в Instagram