11 лютого. День пам'яті священномученика Ігнатія Богоносця

Святий Ігнатій народився в Сирії в останні роки життя Спасителя. Він був тим отроком, якого Господь взяв на руки і сказав: “якщо ви не навернетесь і не будете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне” (Мф. 18:3). Богоносцем його названо тому, що, міцно люблячи Господа, він неначе носив Його у своєму серці.

 

Священномученик Ігнатій був учнем апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Після смерті Евода, святого апостола від 70-ти, святий Ігнатій у 67 році став його наступником на Антіохійській кафедрі (у столиці Сирії). Він керував Антіохійською Церквою протягом 40 років, зміцнюючи душі пастви під час гонінь та ревно працюючи на ниві Христовій. В особливому видінні він удостоївся побачити небесне богослужіння і почути Ангельський спів. За зразком Ангельського світу він запровадив на богослужіннях антифонний спів, у якому два хори чергуються і ніби перегукуються. Цей спів із Сирії швидко поширився в ранній Церкві.

 

У 107 році під час походу проти вірмен імператор Траян проходив через Антіохію. Йому доповіли, що святитель Ігнатій сповідує Христа, вчить зневажати багатство, зберігати дівоцтво і не приносити жертву римським богам. Імператор викликав святителя і зажадав, щоб він припинив свою проповідь про Христа. Старець відмовився. Тоді його в кайданах відправили в Рим, де на потіху народу його віддали на розтерзання звірам у Колізеї.

 

Дорогою до Рима він написав сім послань, які збереглися до наших днів. У своїх посланнях святий Ігнатій просить християн не намагатися врятувати його від смерті: “Благаю вас, не виявляйте мені необережної любові. Залиште мене бути їжею звірів, щоб за допомогою їх досягти Бога. Я – пшениця Божа. Нехай перемелють мене зуби звірів, щоб став я чистим хлібом Христовим”. Почувши про мужність святителя, Траян припинив гоніння на християн. Мощі його було перенесено до Антіохії, а згодом повернуто до Рима і покладено в церкві в ім’я священномученика Климента, папи Римського.

 

У своєму посланні до Єфесян святий Ігнатій писав: “Зберігайте віру і любов та на ділі показуйте себе християнами. Віра і любов суть початок і кінець життя. Віра – початок, а любов – кінець, обидві ж у з’єднанні суть діло Боже. Все інше, що належить до чеснот, від них походить. Ніхто, хто сповідує віру, не грішить, і ніхто, хто здобув любов, не ненавидить”.

 

 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram