21 червня. Собор Одеських святих
На третій тиждень після П'ятидесятниці постановою Священного Синоду Української Православної Церкви встановлено святкування Собору Одеських святих. У всіх храмах Одеської єпархії цієї неділі молитовно згадуються всі святі в землі Одеській просіяні.
Святі угодники мають велику відвагу перед Богом, вони є нашими заступниками та молитовниками у справі спасіння. У той же час вони можуть цілком співчувати немощам нашим, будучи в земному житті подібними до нас людьми, які пережили на собі весь тягар боротьби з гріхом. Молитви ж святих Господь чує і виконує: "Очі Господа звернені до праведних і вуха Його до молитви їх" (1 Пет. 3, 12).
Святі Одеської землі, молитовники та заступники нашого краю, зазнали багато скорбот, поневірянь та гонінь. Багато хто з них прийняв мученицьку кончину. Так, священномученик Григорій V, Патріарх Константинопольський, незважаючи на те, що турки перешкоджали поширенню християнства, ремонтував старі та будував нові православні храми, закликав народ не зраджувати християнську віру. Милосердя його не мало меж. Усі свої доходи, крім витрат, необхідні зміст патріархії, він роздавав бідним і сиротам. Житіє патріарха можна укласти його ж словами, сказаними за кілька годин до смерті: «Терпінням та течею на подвиг чесноти, що передбачається нам, дивлячись на начальника віри і совершителя Ісуса» (Євр. 12; 12). На Великдень святитель був повішений турками на воротах Патріархії. Його нетлінні мощі довгий час лежали у Свято-Троїцькому соборі міста Одеси.
Священномученик Анатолій митрополит Одеський, який помер у Килтовському Ухто-Печерському таборі (республіка Комі) був видатним ієрархом Православної Церкви, чудовим істориком і богословом. Перед самою смертю священномученика Анатолія мучителі прийшли з вимогою віддати Євангеліє та натільний хрест. Євангеліє силою відібрали... Але коли хотіли зірвати і натільний хрест, святий підніс свій голос, з останніх сил перекинувся на груди і, тримаючи обома руками натільний хрест, віддав свою безсмертну душу Господу Богу.
Одним із небесних покровителів міста Одеси став і великомученик Іоан Сочавський, який постраждав за Христа у XIV ст. Святий прийняв мученицьку кончину в Аккермані (нині м. Білгород-Дністровський), розташованому неподалік Одеси. З ім'ям великомученика Іоанна пов'язувалося чимало визначних пам'яток старого Аккермана. Згодом його святі мощі перенесені до Сочави - тодішньої столиці Молдавського князівства.
Святитель Інокентій, архієпископ Херсонський завжди віддавав себе на служіння Богові та ближнім. Його назвали руським Златоустом за особливий дар проповідника. Святитель залишив багато науково-літературних та богословсько-історичних праць. Крім того, їм було складено численні акафісти, зокрема, Божественним Страстям Христовим, Покрову Пресвятої Богородиці, Архістратигу Михаїлу... Архієпископ Інокентій був вірним сином Батьківщини та істинним отцем для співвітчизників.
Праведний Іона, Одеський чудотворець – один із найбільших подвижників XX століття. Він явив у своєму житті багато різних образів святості: був викривачем розколу оновлень і прекрасним проповідником, ревним місіонером і живильником бідних, суворим аскетом і люблячим батьком. Він отримав від Бога владу цілити поранені душі та тіла страждаючих.
Преподобний Гавриїл Афонський, влаштовувач подвір'я Свято-Іллінського скиту у м. Одесі. Святість життя та його духовна сила приваблювала багато віруючих. Преподобний Гавриїл залишив нам великі святині: стопу святого апостола Андрія Первозванного, чудотворну ікону Пресвятої Богородиці «Млекопитачка» з часткою ризи Христа Спасителя та часткою хітона Пресвятої Богородиці.
Преподобний Кукша мав від Бога дар лікування душевних та тілесних недуг. Мав він також і дар духовного міркування та розрізнення помислів. Все своє життя служа людям, преподобний Кукша і зараз перебуває в молитовному представництві за мир перед престолом Божим.
З часом не зникає жива пам'ять про угодників Божих, які залишили для нас чудовий образ вірного Христового воїна. Завжди відчувається їхня духовна близькість до всіх, їхня невичерпна молитовна допомога за нас. І нехай їхнє життя покаже нам, що, всупереч усім нашим слабкостям і недолікам, «Ісус Христос учора й сьогодні, Той же і навіки» (Євр. 13; 8), і що немає нічого бажанішого для Бога і спасительніше для людини, ніж життя у Христі, зразком якого і є всі святі угодники.
✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!
«Кут огляду» ближче до читача!
✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал
✅ Підтримай нас в Instagram