19 СІЧНЯ - БОГОЯВЛЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

Останній пророк Старого Заповіту Іоанн, званий Предтечею, прийшов до берега річки Йордан, у якій іудеї зазвичай здійснювали релігійні обмивання. Майбутній пророк виріс у пустелі, вів аскетичне життя, носив грубий одяг із верблюжої вовни і харчувався сараною та диким медом. Господь покликав його з пустелі для проповіді єврейському народу. Тут, на Йордані, він почав говорити людям про покаяння і хрещення на відпущення гріхів. Тих, хто каявся у своїх гріхах, він хрестив у Йорданських водах. Це ще не було те таїнство Хрещення, яким ми його знаємо сьогодні, а був лише прообраз майбутнього таїнства – духовне приготування до прийняття Хрещення водою і Духом у майбутньому.

 

І ось до вод Йордану прийшов тридцятирічний Іісус Христос, Який сказав святому Іоанну хрестити Його. Здивований пророк, який дізнався за одкровенням згори, що перед ним стоїть не проста людина, а Син Божий, відповів Йому: “Мені треба хреститися від Тебе, і чи Ти приходиш до мене?” (Мф. 3:14) Але Спаситель сказав: “Так належить нам виконати всяку правду” (Мф. 3:15). У такий спосіб Христос показав людям приклад смирення і послуху Богові. Тоді Іоанн звершив Хрещення Спасителя, в момент якого була явлена Пресвята Трійця: Господь Іісус Своєю плоттю занурився у воду, Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Іісуса, а голос Бога Отця промовляв з небес: “Цей є Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління” (Мф. 3:17). Після Свого Хрещення Спаситель пішов у пустелю для приготування до служіння людям – відкритої проповіді Євангелія.

 

Хрещення Господнє як святкова подія згадується вже в “Апостольських постановах і правилах”. Але на самому початку Хрещення і Різдво Христове були одним святом – Богоявленням. Приблизно з кінця IV століття Хрещення Господнє стає окремим святом. Хоча в богослужінні й зараз можна побачити деяку єдність цих днів – обом святам передує Святвечір (суворо пісний день).

 

У перші століття християнства на свято Богоявлення існувала традиція хрестити новонавернених (оглашених), і цей день називали “днем Просвіщення” або “святом Світла” на знак того, що таїнство Хрещення очищає від гріха й просвіщає Світлом Христовим. З другої половини V століття свято Хрещення вже відзначають як окреме, а слово “Богоявлення” стає його синонімом, не торкаючись уже свята Різдва. У Хрещенні людина отримує прощення гріхів. За словами Святого Письма, в Таїнстві Хрещення людина вмирає для гріха і воскресає для Бога. З прийняттям Хрещення людина стає членом Церкви Христової, і їй відкрита можливість брати участь у Таїнствах. Але щоб справді здійснити своє хрещення, тобто стати образом Христа, потрібне все життя.

 

Щорічно у це Свято ми освячуємо воду, і вода ця стає великою святинею Великою Агіасмою («агіасма» — грец. «святиня») — Святинею, як вона називається в Церкві. Не схильна до властивої звичайної води процесів розпаду і гниття, за своїми фізичними властивостями хрещенська вода зберігатиме свої властивості протягом року, а то й більшого часу. Ця вода повинна бути в кожному будинку православного християнина. Зазвичай приймають водохресну воду натощак. Однак у скорботах чи хворобах пити її можна для зміцнення у будь-який час. Святою водою можна також окроплювати їжу та житло.

 

Тропарь Крещения Господня

"Во Иордане крещающуся Тебе, Господи, Тройческое явися поклонение: Родителев бо глас свидетельствоваше Тебе, возлюбленнаго Тя Сына именуя, и Дух в виде голубине извествоваше словесе утверждение. Явлейся Христе Боже и мир просвещей, слава Тебе."

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram