24 лютого – День пам'яті священномученика Власія Севастійського
Священномученик Власій, єпископ Севастійський, відомий своїм праведним, благочестивим життям. Він був обраний жителями і висвячений на єпископа міста Севастії. Було це за царювання римських імператорів Діоклітіана і Лікінія – жорстоких гонителів християн. Святому Власію доводилося зміцнювати своїх пасомих, відвідувати ув'язнених, підтримувати мучеників. Багато хто ховався від переслідувачів у пустельних та відокремлених місцях. Власію також довелося піти на гору Аргеос, де він трудився в печері. До нього приходили дикі звірі і лагідно чекали, доки святий закінчить молитву і благословить їх; хворих тварин святитель зцілював, покладаючи на них руки.
Притулок святого знайшли слуги правителя Агриколая, які прибули для вилову звірів, щоб за допомогою який терзати мучеників-християн. Слуги донесли правителю, що на горі ховаються християни, і він наказав схопити їх. Однак, послані знайшли лише Севастійського єпископа. Прославляючи Бога, що закликав його на подвиг, святий Власій пішов за воїнами. На шляху святий зцілював хворих і творив чудеса. Так, бідна вдова поскаржилася йому на свою біду: вовк поцупив її єдине надбання – порося. Єпископ усміхнувся і сказав їй: «Не плач, твоє порося буде тобі повернене…» І, справді, на загальний подив, вовк прибіг назад і приніс його неушкодженим.
Агриколай, зустрівши єпископа улесливими словами, назвав його другом богів. Святий відповів на вітання, але язичницьких богів назвав бісами. Тоді його придали на жорстоке побиття і відвели до в'язниці. На другий день святому знову завдали мук. Коли ж його вели назад у в'язницю, семеро жінок йшли ззаду і збирали краплі крові. Їх схопили та намагалися змусити вклонитися ідолам. Жінки нібито погодилися на це, сказавши, що зроблять перед цим очищення – у водах озера. Вони взяли ідолів і втопили їх у найглибшому місці, після чого християнок стали жорстоко катувати. Святі стійко переносили муки, що зміцнювались благодаттю Божою, тіла їх перетворилися, стали білими, як сніг, і замість крові з ран текло молоко. Одна з жінок мала двох юних синів, які просили матір, щоб вона допомогла їм досягти Царства Небесного і доручила їх опікою єпископа Власія. Семи святим жінкам відтяли голови.
Святий Власій знову був приведений до Агриколая і знову непохитно сповідав віру в Христа. Імператор наказав кинути мученика в озеро. Святий, підійшовши до води, осінив її хресним знаменням і пішов, як суходолом. Звернувшись до язичників, що стояли на березі, святитель запропонував їм йти до нього, покликавши на допомогу своїх богів. На це наважилися 68 наближених до правителя, і всі, увійшовши у воду, негайно потонули. Святий же, підкоряючись велінню Ангела, що з'явився йому, повернувся на берег. Агриколай був дуже злий через те, що втратив кращих слуг, і наказав обезголовити святого Власія, а з ним і двох доручених його піклуванню юнаків, синів мучениці.
Перед смертю священномученик молився за весь світ, особливо про тих, хто шануватиме його пам'ять. Це сталося близько 316 року.
Мощі священномученика Власія були перенесені на Захід під час хрестових походів, частинки їх зберігаються в багатьох країнах Європи.
✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!
«Кут огляду» ближче до читача!
✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал
✅ Підтримай нас в Instagram