21 травня. Пам'ять апостола та євангеліста Іоанна Богослова
Іоанн Богослов входив до числа дванадцяти учнів Іісуса Христа, він був особливо любимий Спасителем за жертовну любов і незайману чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним із трьох учнів, яких Він особливо наблизив до Себе. Святий Іоанн Богослов був присутнім при воскресінні Господом дочки Іаїра і був свідком Преображення Господнього на Фаворі. Під час Таємної Вечері він лежав поруч із Господом і за знаком апостола Петра, пригорнувшись до грудей Спасителя, спитав про зрадника.
Апостол Іоанн слідував за Господом, коли Його, пов'язаного, вели з Гефсиманського саду на суд беззаконних первосвящеників Анни та Каяфи, він же знаходився у архієрейському дворі при допитах свого Божественного Вчителя і невідступно слідував за Ним хресним шляхом, скорбивши всім серцем.
Біля підніжжя Хреста він плакав разом з Божою Матір'ю і почув звернені до Неї з висоти Хреста слова Розіп'ятого Господа: « «Жено, се син Твій» і до нього: «Се мати твоя». З цього часу апостол Іоанн, як люблячий син, дбав про Пресвяту Діву Марію і служив їй до її Успіння, нікуди не відлучаючись із Єрусалиму.
Після Успіння Божої Матері апостолу Іоанну, за жеребкуванням випало прямувати до Ефесу та інших малоазійських міст для проповіді Євангелія.
Взявши з собою свого учня Прохора вони вирушили в дорогу на кораблі, який потонув під час сильної бурі. Усіх мандрівників викинуло на сушу, тільки апостол Іоанн залишився в морській безодні. Прохор гірко ридав, втративши свого духовного отця і наставника, і пішов до Ефесу один. На чотирнадцятий день шляху він стояв біля моря і побачив, що хвиля викинула на берег людину. Підійшовши до нього, він впізнав апостола Іоанна, якого Господь зберігав живим чотирнадцять днів у морській глибині. Вчитель і учень вирушили до Ефесу, де апостол Іоанн невпинно проповідував язичникам про Христа. Його проповідь супроводжувалася численними і великими чудесами, тож кількість тих, хто повірив, збільшувалася з кожним днем.
У цей час почалося гоніння на християн імператора Нерона. Апостола Іоанна відвели на суд до Риму. За сповідання віри в Господа Іісуса Христа апостол Іоанн був засуджений на смерть, але Господь зберіг Свого обранця. Апостол випив запропоновану йому чашу зі смертельною отрутою і залишився живим, потім вийшов неушкодженим із казана з киплячою олією, в яку його було кинуто за наказом мучителя. Після цього апостола Іоанна заслали в ув'язнення на острів Патмос, де він прожив багато років. Дорогою до місця заслання апостол Іоанн зробив багато чудес.
На острові Патмос проповідь, що супроводжувалася чудесами, привернула до нього всіх мешканців острова, яких апостол Іоанн просвітив світлом Євангелія. Він вигнав численних бісів з ідольських капищ і зцілив багато хворих. Волхви різними бісівськими настановами чинили великий опір проповіді святого апостола. Особливо лякав усіх гордовитий волхв Кінопс, що похвалявся тим, що доведе до загибелі апостола. Але великий Іоанн – Син Громов, як іменував його Сам Господь, силою діючої через нього благодаті Божої зруйнував усі хитрощі демонські, на які сподівався Кінопс, і гордий волхв безславно загинув у морській безодні.
Апостол Іоанн пішов зі своїм учнем Прохором на пустельну гору, де наклав триденний піст. Під час молитви апостола гора затремтіла, загримів грім. Прохор у страху впав на землю. Апостол Іоанн підняв його і наказав записувати те, що він говоритиме. «Аз есмь Альфа і Омега, початок і кінець, говорить Господь, Сий и Иже и Грядий, Вседержитель», – проголошував Дух Божий через святого апостола. Так близько 67 року було написано Книгу Откровення (Апокаліпсис) святого апостола Іоанна Богослова. У цій книзі розкрито таємниці Церкви та кінця світу.
Після тривалого заслання апостол Іоанн отримав свободу і повернувся до Ефесу, де продовжував свою діяльність, навчаючи християн остерігатися лжевчителів та їх лжевчень. Близько 95 року апостол Іоанн написав у Ефесі Євангеліє. Він закликав усіх християн любити Господа та один одного і цим виконати Христові заповіді. Апостолом любові називає Церква святого Іоанна, бо він постійно навчав, що без любові людина не може наблизитись до Бога. У трьох посланнях, написаних апостолом Іоанном, йдеться про значення любові до Бога та ближніх.
Вже в глибокій старості, дізнавшись про юнака, що спокусився зі шляху істинного і став ватажком зграї розбійників, апостол Іоанн пішов шукати його в пустелю. Побачивши святого старця, винний почав ховатися, але апостол побіг за ним і благав його зупинитися, обіцяючи гріх юнака взяти на себе, аби той покаявся і не губив своєї душі. Зворушений теплом любові святого старця, юнак справді покаявся і виправив своє життя.
Святий апостол Іоанн помер у віці ста з лишком років. Він набагато пережив усіх інших очевидців Господа, довго залишаючись єдиним живим свідком земних шляхів Спасителя.
✅ Стань частью сообщества "Угол Обзора" в facebook и пригласи друзей!
✅ Кратко и по сути. Подписывайтесь на наш Telegram-канал
✅ Поддержи нас в Instagram