25 вересня. Малочернеччинськоі ікони Христа Спасителя «Хліб Життя»
Малочернеччинський образ Христа Спасителя «Хліб Життя» було знайдено восени 1887 року на Сумщині. Селянка Анісія Панченко важко захворіла. На перший погляд незначне захворювання пальця швидко переросло в набряк всієї руки з різким погіршенням загального самопочуття. В одну із ночей, коли вона на короткий час заснула, було їй уві сні видіння. Вона побачила, як знайшла в підвалі храму ікону Спасителя і Господь зцілив її. Водночас вона почула слова Іісуса Христа: «Приходьте сюди, моліться і віруйте, зцілятиму вас від будь-якої хвороби».
Через десять днів у підвалі під храмом було знайдено чудотворну ікону Спасителя. Це відбулося 13 грудня, у день пам’яті святого апостола Андрія Первозванного. Про цю подію священник повідомив місцевому благочинному. Поголос про явлення образа і дивовижне зцілення Анісії поширився по всій околиці. До образа стали приходити прочани і люди, які страждали від різних недугів. Місцевий благочинний у липні 1888 року поставив образ до шафи і замкнув на замок до вирішення справи єпархіальним начальством. Молебні, за його порадою, звершувалися перед місцевим образом Спасителя.
Про зцілення від хвороби Анісія Панченко особисто розповіла архієпископу Харківському Амвросію. Невдовзі після цього було розпорядження Харківської духовної консисторії: «Консисторія, на підставі визначення свого, затвердженого Його Високопреосвященством 25 вересня 1888 р., дає вам знати, що образ Спасителя, який зберігався в підвалі Всіхсвятської церкви села Мала Чернеччина Сумського повіту і знаходиться в ризниці, дозволено помістити на стіні в місцевій церкві. Вересня 29 дня 1888 року».
У липні 1892 року ікону привозили до міста Суми проти холери, що розбушувалася в місті. Під час багатолюдного молебню на Покровській площі з читанням акафіста Іісусу Сладчайшому було піднесено прохання до Спасителя про захист від цієї страшної хвороби. Невдовзі хвороба відступила. Окрім того, є безліч письмових свідчень про зцілення від образа «Хліб Життя».
Так було до 1917 року. У часи громадянської війни ікона зникла. За деякими спогадами, її бачили в секті обновленців на Пришибі (тоді передмістя Сум). Але, найімовірніше, це був шанований список з чудотворної ікони.
У роки радянської влади храм було закрито. Будівлю розібрали, а із церковної цегли збудували сільський клуб. Частину церковного начиння, ікони було частково сховано парафіянами, які під страхом переслідувань і гонінь намагалися зберегти святині. Іншу частину було розграбовано. До цього часу вціліли стіни дзвіниці храму.
1996 року клуб, збудований із церковної цегли, було передано православній громаді села Токарі. Відновилися богослужіння, люди знову приходять сповідувати свою віру.
Уже в ХХІ столітті з’явилися відомості про те, що в зібранні донецького колекціонера О. М. Здановича є давній образ Спасителя. Було одержано експертний висновок щодо цієї ікони. У ньому зазначено, що за низкою ознак образ відповідає чудотворному образу із Малої Чернеччини. За стилістикою він може належати до другої половини XVIII століття.
Оклад кінця ХІХ століття свідчить про шанування ікони саме в цей час, хоча вона є давнішою. Холст, на якому написано ікону, було натягнуто на дошку, вочевидь, саме у зв’язку з влаштуванням окладу і початком шанування. Ручки зі зворотного боку показують, що образ носили під час хресних ходів. Їх встановлювали тільки для чудотворного Малочернеччинського образа, а не для його списків.
20 липня того ж року на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви було розглянуто рапорт єпископа Сумського і Охтирського Євлогія, нині митрополита, про знайдення чудотворного Малочернеччинського образа Христа Спасителя “Хліб Життя”, а також інші матеріали про святиню. Згідно з рішенням Синоду місцем постійного перебування образа став Спасо-Преображенський кафедральний собор Сум.
✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!
«Кут огляду» ближче до читача!
✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал
✅ Підтримай нас в Instagram