6 вересня. Пам'ять мучениці Сіри Діви

Свята Сіра жила в шостому столітті в Персії і була дочкою знаменитого жреця. Батько Сіри, боячись впливу християнства на свою дочку, віддав її, після смерті матері, на виховання до жриці, яка навчила її жрецької науки. Сіра стала жрицею при капищі вогню, і її чекала почесна діяльність. Але одного разу, розмовляючи з жебраками-християнками, Сіра повірила в Христа Спасителя і почала жити по-християнські: почала вчити молитви та псалми, поститися та читати християнські книги.

 

Якось Сіра захворіла. Вона не стала шукати допомоги в чаклунстві, а прийшла до християнського храму і просила пресвітера дати їй хоч трохи землі церковної, — вірила, що отримає від землі тої зцілення. Священик, знаючи Сіру як ідолослужницю, відкинув її прохання. Сіра не гнівалася, знаючи про свою негідність, але з вірою доторкнулася до одягу священика, як колись кровоточива жінка доторкнулася до одягу Спасителя. Вона відразу отримала зцілення і повернулася додому здоровою.

 

Рідні Сіри почали здогадуватися, що вона хоче прийняти християнство, і просили мачуху Сіри переконати її залишити свій намір. Мачуха, обманюючи, ніби вона сама є таємною християнкою, з ласкою вмовляла Сіру тримати свою віру в таємниці, а зовнішньо продовжувати служити вогню, щоб не відпасти зовсім від Христа, зазнавши мук. Сіра стала вагатися приймати хрещення, але, отримавши одкровення уві сні про безрадісну долю своїх рідних, яка настане після смерті, і про світлі обителі, призначені для християн, наважилася і пішла до єпископа, просячи хрестити її. Єпископ відклав виконання її бажання, побоюючись подати жерцям привід до переслідування християн. Крім того, він думав, що Сіра, злякавшись батьківського гніву, відступить від Христа. Єпископ радив їй спочатку відкрито сповідати свою віру у Спасителя перед рідними.

 

Одного разу, під час вчинення ранкової жертви, свята Сіра розкидала вогонь, який вшановувався персами за божество, і, перекинувши жертовник, голосно вигукнула: "Я християнка, зрікаюсь хибних богів і вірую в Істинного Бога!" Батько бив свою дочку, доки не знеміг, і кинув у в'язницю. Потім зі сльозами і ласками став просити її залишитися в колишній вірі, але Сіра була непохитна.

 

Тоді батько доніс на неї головному жрецю, а потім правителю та цареві Хозрою Старшому. Святу діву довго мучили у в'язниці, але Господь зміцнював її, і вона твердо стояла за віру Христову. Якось, підкупивши сторожів в'язниці, свята Сіра пішла до єпископа і прийняла хрещення. Господь сподобив святу Сіру дару чудотворень. Коли перси віддали мученицю під спостереження вони стали знущатися над святою, кажучи: "Де ж розказана про тебе байка, що самі узи спадають з тебе, з твоєї шиї, рук і ніг? Подивимося нині, як спадуть узи!" Після таких слів свята Сіра в глибині серця помолилася Спасителеві, і одразу з неї спали узи. Так було неодноразово.

 

Виснажена муками, свята Сіра смертельно захворіла. Вона попросила Господа, щоб Він не дав їй померти від хвороби, але сподобив мученицького вінця. Бог почув її і дарував зцілення. Побачивши мученицю здорову, темничний сторож і начальник в'язниці хотіли знечестити святу діву, але Господь одного вразив хворобою, а іншого смертю.

 

Мученицю засудили до задушення. Страту проводили з витонченою жорстокістю: часом відпускали мотузку, питаючи святу, чи не хоче вона змінити свій намір і залишитися в живих. Але мучениця, ледь жива, відповідала відмовою і просила скоріше виконувати страту. Тіло святої було кинуто на поживу псам, але вони не торкнулися його. Християни поховали тіло святої Сіри.

 

 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram