9 травня. Пам'ять священномученика Василія єпископа Амасійського.

Священномученик Василь, єпископ Амасійський, жив на початку IV століття в понтійському місті Амасії. Він підтримував і втішав християн, які страждали від гонінь язичників. У той час Східною частиною Римської імперії правив Лікіній, зять святого рівноапостольного царя Костянтина Великого. Лікіній лицемірно підписав його “Указ про віротерпимість” (313), який дозволяв вільне сповідування християнства, але в душі ненавидів християн і продовжував їх переслідувати, повернувшись до язичництва.

 

Лікіній запалився пристрастю до служниці своєї дружини Констанції, праведної діви Глафіри. Свята діва розповіла про це цариці і просила захисту. Переодягнувши праведну Глафіру в чоловічий одяг і забезпечивши грошима, цариця Констанція вивела її з міста в супроводі відданих слуг.

Імператору сказали, що служниця збожеволіла і лежить при смерті. Праведна Глафіра дорогою до Вірменії зупинилася в місті Амасії, де місцевий єпископ, святитель Василій, дав їй притулок.

 

У той час святитель будував у місті храм. Праведна Глафіра передала на його будівництво всі гроші, отримані від Констанції, і в листі до неї просила надіслати ще кошти на закінчення храму. Цариця виконала її прохання. Але лист праведної Глафіри потрапив до імператора.

Розгніваний Лікіній зажадав від правителя Амасії вислати до нього святителя і служницю. Праведна Глафіра померла († 322), перш ніж наказ дійшов до Амасії. Святителя Василія направили до імператора. За ним пішли два диякони, Парфеній і Фестим, які оселилися поблизу темниці, куди ув’язнили святителя. Благочестивий християнин Елпідіфор підкупив тюремників та щоночі разом з Парфенієм і Фестимом відвідував святителя.

 

Напередодні дня суду святитель як завжди співав псалми і слова « Чи…переселюся на самий край моря і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене» (Пс. 138, 9 - 10) - тричі проспівав зі сльозами. Диякони засумнівалися, чи не злякався святитель майбутніх мук, але він заспокоїв їх.

На суді святитель Василій рішуче відкинув пропозицію імператора стати верховним жерцем і був засуджений до смерті. Елпідіфор грошима задобрив воїнів, і вони дозволили святителю помолитися і поговорити з друзями перед стратою. Після цього святитель сказав катові: "Друг, роби, що тобі наказано", - і спокійно встав під удар меча.

 

Коли мученик був обезголовлений. Елпідіфор намагався викупити у воїнів його останки. Але воїни побоювалися імператора і кинули тіло і голову святителя в море. Після цього Елпідіфору тричі уві сні з'явився Ангел Божий зі словами: "Єпископ Василій у Синопі і чекає вас". Підкоряючись цьому, Елпідіфор і диякони відпливли в Синоп і там попросили рибалок закинути сіті. Коли закинули сіті нічого не зловили. Тоді Елпідіфор оголосив, що він просить закинути сіть в Ім'я Бога, Якому він поклоняється. На цей раз сіть винесла тіло святителя Василія. Голова приросла до нього, і тільки шрам на шиї вказував на слід меча. Мощі святителя Василія були перевезені в Амацію і поховані в побудованому ним храмі.

 

 

✅ Стань частиною спільноти «Кут огляду» в facebook та запроси друзів!

 «Кут огляду» ближче до читача!

✅ Коротко і по суті. Підпишись на наш Telegram-канал

✅ Підтримай нас в  Instagram